ЧЕЛПАНОВ Георгій Іванович

Український і російський психолог, філософ і логік

Народився 28 квітня 1862 р. в м. Маріуполі. У 1890 р. закінчив Новоросійський університет (Одеса). Того самого року почав викладати філологію у Московському університеті. У 1891—1906 рр. — професор і завідувач кафедр логіки і психології (1902—1906) Київського університету, викладач логіки й психології Першої київської гімназії (1900—1906). 1893 р. організував при Київському університеті психологічну лабораторію, 1898 р. — «Психологічну семінарію», з якої вийшло чимало відомих учених. У 1907—1923 рр. — професор Московського університету. У 1912 р. заснував перший у Росії Московський психологічний інститут, очолював його до 1923 р. Започаткував і керував експериментальними дослідженнями сприйняття простору й часу, розробив методи лабораторних досліджень у психології.

Опублікував праці: «История основных вопросов этики» (1897), «Мозг и душа. (Критика материализма и очерк современных учений о душе)» (1900), «Проблема восприятия пространства в связи с учением об априорности и врожденности» (ч. 1 — 1896; ч. 2 — 1904), «Введение в философию» (1905), «Психология» (1909), «Введение в экспериментальную психологию» (1915), «Очерки психологии» (1926) та ін.

Г. Челпанов — автор підручників із психологи та логіки. Досліджував проблеми гносеологічних і психологічних теорій, здійснив ґрунтовний аналіз матеріалізму в тогочасній науці. Під матеріалізмом розумів учення, згідно з яким лише матеріальні атоми є істинною реальністю. З них утворюється все існуюче, вся навколишня дійсність. Душа, свідомість, думка також є рух атомів. Розв’язуючи проблему свідомості, матеріалізм зазнав еволюції від спроб довести, що думка — це рух атомів, притаманних для концепцій, відповідно до яких думку розглядають як виділення мозку. Тому сучасний матеріалізм, вважав Г. Челпанов, тільки повторює матеріалізм XVIII ст.

Головну причину популярності матеріалізму у другій половині XIX ст. учений пов’язує не з розвитком природознавства, а з недоліками філософії першої половини століття. Критика Г. Челпановим матеріалізму ґрунтується на визначенні принципової відмінності між явищами фізичними та психічними, яка полягає у відсутності причинного зв’язку між ними. Тому матерія не може породжувати психічні явища. Для психічного існує інше джерело. Отже, перебіг фізичних та психічних процесів відбувається паралельно. Причому «з двох безпосередньо нам даних матеріальних і психічних родів явищ психічним притаманна більш очевидна реальність. Те, що ми називаємо матеріальним, є наше уявлення». В межах пропонованого Г. Челпановим світорозуміння можна знайти прийнятне розв’язання фундаментальних проблем філософії, психології та етики. Помер 13 лютого 1936 р. в Москві.