КАСЯНЕНКО Євген Іванович (псевдоніми: Лаврик, О. Нитка)

Український літератор, перекладач, видавець

Народився в 1889 р. у с. Іванків Переяславського повіту на Полтавщині. Закінчив Черкаську гімназію і чотири курси Київського політехнічного інституту. У 1927 р. отримав патент на винахід спеціальної конструкції крил для літака «Оживлені крила».

Був членом Центральної ради від УСДРП, у 1918 р. перейшов із групою Нерановича до КП(б)У.

Після переїзду більшовицького уряду до Києва брав участь у випуску першої україномовної радянської газети «Вісник УНР». Згодом став редактором газети «Київський комуніст». Упродовж 1918 р. разом із В. Атласовим і А. Бубновим редагував газету «Вісті Київської Ради робітничих депутатів». У 1919 р. брав активну участь в організації газети для селян «Сільська комуна» (згодом «Більшовик»).

Займався видавничою роботою: писав передмови до видань, робив переклади, редагував політичну літературу.

У 1922—1925 рр. працював у торговому представництві СРСР у Берліні та очолював закордонну комісію Наркомату освіти УРСР. Результатом роботи цієї комісії було створення українсько-американського видавництва «Космос».

Після повернення в Україну — заступник редактора, а згодом редактор газети «Вісті ВУЦВК». Водночас редагував журнал «Всесвіт». Працював на різних партійних посадах, був інженером Харківського авіаційного заводу, конструктором Московського заводу ім. Авіахіму, редагував журнал «Швидким кроком», що виходив німецькою мовою. В 1937 р. працював у Спілці письменників України.

11 серпня 1937 р. його було заарештовано, а ЗО грудня 1937 р. — розстріляно за вироком Військової колегії Верховного суду СРСР.

Реабілітований 28 травня 1959 р.