КАРМАЛЮК (Кармелюк) Устим Якимович

Ватажок українського повстанського руху на Поділлі

Народився 10 березня 1787 р. у с Головчинці (нині с. Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області) в селянській родині. Служив у поміщицькому домі, але 1812 р. за провину був відданий поміщиком у солдати. 1813 р. У. Кармалюк разом з Д. Хроном дезертирував з уланського полку, що перебував у Кам’янці-Подільському. Повернувшись до рідних місць, зібрав селянський загін, що діяв у Латинському, Летичівському, Олегопільському і Проскурівському повітах Подільської губернії. Повстанці здійснювали напади на поміщицькі маєтки, а захоплене майно роздавали бідним. Загалом за 23 роки збройної боротьби було здійснено близько тисячі нападів.

1814 р. У. Кармалюк був спійманий і доставлений до Кам’янця-Подільського, де військовий суд засудив його на побиття шпіцрутенами. Після покарання його було відправлено для проходження військової служби до Криму, проте по дорозі йому вдалося втекти. Упродовж наступних трьох років він продовжував очолювати повстанський загін, а 1817 р. разом із кількома побратимами знову потрапив до рук властей. Військовий суд виніс У. Кармалюкові смертний вирок, який було замінено на побиття батогами, таврування й довічну каторгу. Однак йому разом із Д. Хроном знову вдалося втекти. У Балтському повіті вони сформували новий селянський загін, який згодом перейшов до .Латинського повіту. 1822 р. У. Кармалюка втретє було спіймано і заслано до Сибіру, однак у 1825 р. він утік з каторги й повернувся на Поділля. В 1827 р. У. Кармалюк був заарештований вчетверте і відправлений до Сибіру, а близько 200 повстанців покарані батогами й віддані в солдати. Проте 1829 р. він знову здійснив втечу.

З поверненням У. Кармалюка повстання набуло нового розмаху. На початку 30-х років XIX ст. селянські загони діяли по всій території Поділля, а також у деяких районах Волині, Київщини та Бессарабії. Кількість повстанців сягала 20 тис. Наприкінці 1830 р. У. Кармалюка вже вкотре було спіймано, проте і цього разу йому вдалося втекти. Для розслідування дій повстанців і придушення селянського руху восени 1833 р. російська адміністрація створила спеціальну комісію в с. Галузинцях (нині Деражнянського району Хмельницької області).

Загинув У. Кармалюк 22 жовтня 1835 р. в с. Шляхові Коричинці, що на Хмельниччині, від пострілу шляхтича Рутковського.

Похований у Летичеві.