КАВАЛЕРІДЗЕ Іван Петрович

Український скульптор, кінорежисер і драматург

Народився 13 квітня 1887 р. на хуторі Алданський (нині с. Новопетрівка Роменського району Сумської області). Основи художньої освіти здобув у Київському художньому училищі (1907—1909). Після його закінчення молодий митець удосконалював свою майстерність у Петербурзькій Академії

мистецтв у І. Гінзбурга (1909—1910), а пізніше — у приватній студії Н. Арсона в Парижі (1910—1911). Серед ранніх творів майстра найцікавішими є портрети актора Г. Боссе (1908), співака Ф. Шаляпіна (1909), «Автопортрет» (1911), пам’ятник княгині Ользі у Києві (1911, не зберігся), композиції «Кінорежисер Я. Протазанов» (1912), «Святослав у бою», «Ярослав Мудрий з папірусом» (обидві 1915).

Беручи участь у здійсненні плану монументальної пропаганди, І. Кавалерідзе створив пам’ятники Т. Шевченкові (1918) та Героям Революції (1918—1921) в Ромнах Сумської області, Г. Сковороді у Лохвиці (1922; 1972 — переведений у бронзу). Низку творів скульптора середини 20-х років, зокрема пам’ятники Артему в Бахмуті (нині Артемівську, зруйновано під час другої світової війни) та Слов’яногорську (1927), Т. Шевченкові в Полтаві (1925) та Сумах (1926, не зберігся), виконано під впливом кубізму. В 1939 р. І. Кавалерідзе створив скульптурну композицію «Запорожець на коні».

У повоєнний період І. Кавалерідзе захопився образами видатних письменників та акторів України та Росії, присвятивши ш скульптурні композиції «Л. Толстой і М. Горький у Ясній Поляні», «О. Пушкін і М. Гоголь» (обидві 1952), «Ф. Шаляпіну ролі Івана Грозного» (1953), «А. Бучма в ролі Миколи Задорожного» (1954), «І. Ільїнський у ролі Акима», «І. Паторжинський у ролі Карася», «М. Литвиненко-Вольгемут у ролі Одарки» (всі 1957), «Марко Кропивницький» (1963) та ін.

До останніх творів належать пам’ятники П. Запорожцю в Білій Церкві (1971) та Г. Сковороді в Києві (1977). Столицю України прикрашають меморіальні дошки та горельєфи, виконані майстром.

Талант І. Кавалерідзе виявився також у режисерській роботі в кіно. Зняв фільми «Злива» (1929), «Перекоп» (1930), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1935), «Наталка Полтавка» (1936), «Запорожець за Дунаєм» (1937), «Григорій Сковорода» (1958), «Повія» (1961). За значний внесок у розвиток українського кіномистецтва в 1969 р. І. Кавалерідзе було присвоєно звання народного артиста УРСР.

Відомий також як драматург (п’єси «Воланів меч», 1966, «Перша борозна», 1969 та ін.).

Помер 3 грудня 1978 р. в Києві.