ДРІЯНСЬКИЙ Єгор Едуардович

Російський і український письменник

Народився 5травня 1812 p. у с. Кошари (нині Сумської області) в сім’ї селянина. У 1829—1831 pp. навчався в Ніжинській гімназії вищих наук. Український побут, в якому формувався майбутній письменник, захопленість М. Гоголем вплинули на характер його творчості. Перший опублікований твір — повість «Одарка Квочка» (1850, журнал «Московитянин»).

Є. Дріянський був членом гуртка «Московитянин», учасники якого гуртувались навколо драматурга О. Островського. Вони познайомились у 1850 р. і зберегли на все життя дружні стосунки.

Під впливом О. Островського він написав п’єсу з провінціального життя «Комедія в комедії» (1855), яку схвально оцінила критика, відзначивши достовірність етнографічного матеріалу і природність характерів.

Є. Дріянський працював у різних жанрах. Відомі його повісті «Квартет» (1858), «Амазонка» (1860), детектив «Ізумруд Сердоліковим» (1863), автобіографічна повість «Цукерка» (1863), роман «Туз» (1867), в якому розповідається про життя буржуазії, повість «Записки шелкотравчатого» (1857), в якій яскраво відтворено картину середньо руської природи і життя.

Є. Дріянському притаманні самобутність і творча самостійність. Так, у комедії «Бог не видасть, свиня не з’їсть» (1872) автор розкрив тему холодного розрахунку, користолюбства, що руйнують моральні підвалини особистості. Найкращий твір — «Записки дрібного мисливця» (1859), в якому автор змалював полювання з його особливою психологією, поезією і міфологією та своєрідними формами, що відображають найдавніший етап взаємин людини з природою. Помер 10 січня 1873 р. Похований у Москві.