ДОВБУШ Олекса Васильович

Один із лідерів руху українських опришків

Народився у 1700 р. в с. Печеніжині (нині Коломийського району Івано-Франківської області) в селянській родині. Разом зі своїм братом Іваном пішов до опришків. Перші відомості про боротьбу О. Довбуша датовані 1738 р. Діючи на прикордонній території між Польщею, Угорщиною та Волощиною (переважно на Покутті та Гуцульщині), переховуючись у важкодоступних гірських районах, очолюваний ним загін (близько 50 чол.) нападав на заздалегідь обрані маєтки і, досконало знаючи місцевість, швидко уникав переслідування. Упродовж 1738—1739 рр. опришки під проводом О. Довбуша здійснювали набіги на панські маєтки, садиби лихварів, торговців, заможних селян у селах Печеніжині, Текучому, Вербіжі, Ясені, Микуличині. Захоплене майно віддавали бідним селянам, серед яких вони мали велику підтримку. Карпатські селяни надавали опришкам притулок, лікували їх, виготовляли для них зброю. В 1740 р. опорним пунктом загону О. Довбуша стала Чорногора у Карпатах, звідки він здійснював походи на Галицьке Прикарпаття, Закарпаття й Буковину. В 1744—1745 рр. опришки здобули. Богородчанську фортецю, здійснили рейди під Солотвин, Надвірну, Дрогобич, Рогатин та інші міста. Упродовж семи років місцева адміністрація марно намагалася схопити О. Довбуша і знищити його загін. Боротьбу проти нього вів коронний гетьман Й. Потоцький. Чисельність військ, що посилалися для знищення загону, іноді сягала 2 тис.

Загинув 24 серпня 1745 р. в с. Космачі від кулі зрадника. Його героїчна боротьба, що стала прикладом нездоланної волі українського народу до визволення і соціальної справедливості, оспівана в численних творах народної поезії.