ДМИТЕРКО Любомир Дмитрович

Український письменник, публіцист і громадський діяч

Народився 18 березня 1911 р. в м. Винники Львівської області.

Навчався в Кам’янець-Подільському інституті народної освіти (1928—1929). Перша збірка оповідань «Вітер зі Сходу» вийшла друком у 1930 р. У 30-х роках були опубліковані також поетичні збірки «Іду!», «Молода земля», «Книга боротьби» та ін.

Під час Великої Вітчизняної війни Л. Дмитерко був військовим кореспондентом, брав участь у визволенні Києва; видав кілька збірок віршів («Слава», 1942; «На полі бою», 1944). У повоєнний час вийшли друком поетичні збірки «Вітчизна» (1948), «Вірші й поеми» (1949), «Осінь за океаном» (1959), «Крилатий кінь» (1974), роман «Розлука» (1957), трилогія «Міст через прірву»

(1962—1965). Л. Дмитерко — автор історичних драм «Генерал Ватугін» (1947), «Навіки разом» (1950), «Шляхи людські» (1958) та ін.

Опублікував книжки нарисів «Польські будні» (1949), «Там, де сяє Південний хрест» (1957), у яких поділився враженнями від подорожей за рубіж. Окремими виданнями вийшло понад 50 книжок письменника.

Помер 2 жовтня 1985 р. в Києві.