ДЕСНЯК Олекса Іпатович (справжнє прізвище — Руденко)

Український письменник

Народився 17 березня 1909 р. в с. Бондарівна Сосницького району на Чернігівщині в родині бідного селянина. Навчався у Борзнянській сільськогосподарській професійній школі, в цей час написав свої перші твори («Рибка», «Село Бондарівка на Конотопщині», «Навесні»).

У 1931 р. закінчив Чернігівський інститут соціального виховання. Друкувався в альманахах, газетах, журналах.

Упродовж 1931—1932 рр. поєднував вчительську й літературну діяльність. З 1932 р. обіймав посаду літературного працівника газети «Більшовик».

Серед творів довоєнного періоду найвідоміші — «Любов діда Андрія», «Косарі», «Мовчазне змагання».

Історико-революційна тема — одна з основних у творчості О. Десняка (повісті «Микола Чечет», «Незвичайний пасажир», «Арка»). Письменник відгукувався на всі події суспільного життя (оповідання «Лаковані черевики», «Загата», «Вітер з півдня», «Молодий колега» та ін.).

Помітним явищем у літературному процесі України 30-х років став роман О. Десняка «Десну перейшли батальйони» (1937), в якому письменник відтворив події громадянської війни в Україні.

Повість «Полк Тимофія Черняка» (1938) — продовження роману «Десну перейшли батальйони».

Важливе місце у творчості О. Десняка посідала сільська тематика. У романі «Удай-ріка» (1938) розповідається про трудовий подвиг людей, які відбудовували села після громадянської війни, голоду і розрухи.

У новелі «Крила Агарі» письменник звертається до теми життя і творчості Т. Шевченка. Світова роль жінки висвітлена в оповіданні «Матері», життя студентської молоді — у повісті «Високе» (1939).

Напередодні Великої Вітчизняної війни написав низку творів про трудівників села. У повісті «Тургайський сокіл» (1940) змальовано образ легендарного казахського батира Амангельди, боротьбу казахів за свою незалежність.

Досліджуючи життя і творчість І. Франка, написав оповідання «Хлопський кандидат» та «Біль серця», в яких розкрив нові сторінки життя великого письменника.

Під час Великої Вітчизняної війни працював кореспондентом армійських газет, потрапив у полон.

Творам періоду війни притаманна непохитна віра в перемогу («Мати», «Втеча», «Пакет», «Выстрел», «Бейте, давите, уничтожайте» та ін.).

Загинув на фронті 25 травня 1942 р. в с. Павлівка Друга Харківської області.