ДЕМУЦЬКИЙ Порфир Данилович

Український фольклорист, хоровий диригент і композитор

Народився 22 березня 1860 р. у с. Янишівка, нині Київської області. Учився в Київській бурсі та духовній семінарії. Записувати народні пісні почав з 1874 р. Закінчивши медичний факультет Київського університету (1889), жив і працював лікарем у с. Охматові (1889—1918), продовжував збирати та обробляти народні пісні. Популярністю в Україні користувався створений П. Демуцьким Охматівський народний хор, у репертуарі якого були українські народні багатоголосні пісні, що виконувалися в народному стилі.

У 1918 р. переїхав до Києва, де працював в етнографічній комісії АН України та читав курс народної творчості у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка.

1921 р. брав участь у І Всеукраїнському православному соборі Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Як відомо, УАПЦ приділяла значну увагу розвиткові церковного співу. Займався підготовкою співаків і регентів на богословських курсах (1921—1924), до програми яких входило викладання співів.

Його твори звучали на першому виступі українського хору УАПЦ (Андріївської церкви), який відбувся 27 вересня 1919 р. в залі Купецького зібрання (нині філармонія).

Великого значення П. Демуцький надавав утвердженню українського національного церковного стилю. Особливо виразною в цьому напрямі є «Літургія» (для триголосного однорідного хору), яка була найхарактернішою формою в духовній музиці. Водночас майстер хорової справи, знавець народного співу, відтворив у «Літургії» мелодії сільської церкви. Літургічний цикл побудований на принципах простого криласного співу — змінне триголосся, розспівність мелодії.

До кінця життя П. Демуцький підтримував творчі зв’язки з професійними та самодіяльними хоровими колективами, активно пропагував народну пісню. Найважливіші збірки: «Народні українські пісні на Київщині» (1905), «Українські народні пісні»

(вид. 1951), «Ліра і її мотив», «Українські народні пісні. Багатоголосся» (вид. 1954).

Помер 5 червня 1927 р. у Києві.