ДАНЬКЕВИЧ Костянтин Федорович

Український композитор, педагог, піаніст, диригент

Народився 24 грудня 1905 р. в Одесі. Закінчив Одеський музично-драматичний інститут (1929) по класу композиції у В. Золотарева та М. Молчанова, по класу фортепіано — у М. Рибицької. Відтоді — його викладач, а з 1935 р. — доцент драматичного інституту, з 1944 р. — його директор. 1942—1943 pp. — керівник Ансамблю пісні і танцю внутрішніх військ Закавказзя (Тбілісі). Працював у Спілці композиторів Грузинської PCP. У1948— 1953 pp. — професор (1944—1951 pp. — директор) Одеської, з 1953 р. — професор Київської консерваторці по класу композиції. Голова Спілки композитори України (1941—1944, 1956—1967).

Музична творчість К. Данькевича пов’язана з українським та російським фольклором. Для його композицій характерні героїчний пафос, драматична напруга, вольовий рух музичного висловлювання. Твори: опери «Богдан Хмельницький» (1950, 2-га ред. 1953), «Назар Стодоля» (1959); балет «Лілея» (1939), симфонічна поема «Тарас Шевченко» (1939), камерні та хорові твори, музика до театральних вистав (20) та кінофільми) (5).

За високі досягнення у музичній творчості композитора нагороджено найвищими орденами (1951, 1960), відзначено Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1978). Народний артист СРСР з 1954 р.

Помер 24 лютого 1984 p. у Києві.