ГМИРЯ Борис Романович

Український оперний співак

Народився 5 серпня 1903 р. в м. Лебедин Сумської області в родині робітника-каменяра. Працював вантажником у порту, кочегаром, матросом. З 1927 р. навчався на робітфаці. У 1935 р. закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, у 1939 р. — з відзнакою Харківську консерваторію по класу співу. З 1936 р. — соліст Харківського оперного театру, з 1939 р. — Київського театру опери та балету. Виконував партії Тараса Бульби («Тарас Бульба» М. Лисенка), Трохима («Наймичка» М. Вериківського), Сусаніна («Життя за царя» М. Глинки), Мельника («Русалка» О. Даргомижського), Мефистофеля («Фауст» Гуно).

Був першим виконавцем партій Тихона («Зоря над Двиною» Ю. Мейтуса), Кривоноса («Богдан Хмельницький» К. Данькевича), Рущака («Милана» Г. Майбороди). Виконувати ці партії давали змогу чудовий бас широкого діапазону, висока професійна майстерність, уміння розкривати художню психологію образу. Виступав на оперних сценах Праги, Братислави (1955), Софії (1956), Будапешта (1960).

У репертуарі Б. Гмирі — понад 400 творів світової вокальної та української народної музики. У 1951 р. співаку було присвоєно звання народного артиста СРСР. У 1952 р. він став лауреатом Державної премії СРСР.

Помер 1 серпня 1969 р. в Києві.