ВОРОПАЙ Олекса

Український етнограф і фольклорист

Народився 9 листопада 1913 р. в Одесі. 1940 р. закінчив Агрономічну академію із званням ученого агронома. Український фольклор почав збирати ще в 1937 р. Після другої світової війни опинився в еміграції. У1944—1948 рр. робив широкі записи в таборах робітників — остарбайтерів і таборах для переміщених осіб. Від страху перед репатріаційними комісіями імена людей, щоб їм не зашкодити, він зашифрував. У роботі йому допомагали філолог Л. Білецький та етнолог 3. Кузеля. З тієї ж причини перші роботи О. Воропая вийшли під псевдонімом.

В Авгсбурзі під псевдонімом Олекса Степовий він надрукував сім книжок — «Вогні в церкві (Українські народні легенди, записані в Україні 1942—1943 рр.)», «Українські народні танці», «Звичаї нашого народу», «Ясир» та ін. Особливо цікавою є книжка «Ясир». Тут опубліковано вірші, листи, написані з німецької неволі. Події другої світової війни автор міфологізував, а також провів паралель між страдницькими муками України XX ст. з історичними подіями XVI—XVII ст. Переїхавши до Лондона, О. Воропай видав у 1952—1955 рр. «Українські народні приповідки» й «Українські народні загадки». На сторінках лондонського часопису «Визвольний шлях» надрукував статті «Етнографія — наука про націю», «Цілюще зілля» та ін. В Лондоні 1953 р. дослідник видав спогади про голод «В дев’яностім крузі», на які 37 разів посилається у своїй книжці про голодомор Р. Конквест.

У 1957 р. учений став доктором слов’янської етнології, а в 196) р. в Українському вільному університеті в Мюнхені захистив дисертацію на звання доктора природничих наук.

Головна праця О. Воропая — двотомний етнографічний нарис «Звичаї нашого народу» (1966, Мюнхен), в якому ретельно підібрано звичаї та обряди різних регіонів України, що пов’язані з народним та релігійним календарями. Ця книга поєднує принципи науковості та популярності і є однією з кращих українських етнографічних праць XX ст.

Із листів О. Воропая відомо, що ці два томи були лише початком широкого задуму. Дослідник планував видати «Родинно-побутові звичаї» (т. 3), «Рослини в звичаях і віруваннях українського народу» (т. 4), «Тварини і птахи в звичаях українського народу і віруваннях» (т. 5), «Побут, звичаї української провідної верстви» (т. 6), «Історичні перекази та легенди» (т. 7).

Із цього великого задуму О. Воропай встиг видати роботу «Рослини в звичаях та віруваннях українського народу» (Мюнхен, 1968 р.). Відомо також, що в 1966 р. він працював над третім томом.

Останні звістки про О. Воропая належать до 1968 р. Точна дата його смерті невідома. Де зберігається нині архів ученого, також невідомо. Його документи, підготовчі матеріали до невиданих праць, листування (листів і вітальних листівок нині відомо дев’ять) ще не вивчено.