ВИШНЕВЕЦЬКИЙ Дмитро Іванович

Український магнат, організатор українського козацтва

Рік народження невідомий. На історичній арені з’явився у 1550 р. як ватажок козацького загону, з яким здійснював успішні походи на татар. Історик Д. Дорошенко характеризував його як «видатну людину з великим авантюрним нахилом». У 1554—1555 p. за наказом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця нижче порогів було збудовано земляне укріплення (Січ), яке стало своєрідною базою для здійснення походів на Крим. Опираючись на козаків, Д. Вишневецький захопив Іслам-Кермен і вивіз звідти гармати. Потім, витримавши в 1557 p. у Хортицькій фортеці 24-денну облогу військ Девлет-Гірея, напав на палац самого кримського хана.

Восени 1557 р. Д. Вишневецький прибув до Черкас. Дещо пізніше прийняв підданство московського царя Івана Грозного, за службу в якого отримав земельні володіння поблизу Москви. У 1558 р. брав участь у поході російських військ на чолі з воєводою Ржевським на Кримське ханство, дійшов з ними до Перекопа. У 1559—1560 pp. тричі очолював війська, які вирушали походами на Азов. Проте Іван Грозний, втягнений у Лівонську війну, відмовився від підтримки Вишневецького.

У 1561 р. Д. Вишневецький повернувся до Черкас і продовжив боротьбу проти кримських татар. Однієї звістки про повернення в українські землі відомого полководця було достатньо, щоб у восьми турецьких бейлісах було проведено масову мобілізацію. Д. Вишневецького було проголошено «найбільшим ворогом Блискучої Порти».

Під час авантюрного походу 1563 р. у молдавські землі, де тривала боротьба за княжий стіл у Валахії, Д. Вишневецький зазнав поразки і потрапив у полон до турків. Того ж року його було страчено у Стамбулі.

Оспіваний в українській народній думі як легендарний козак-герой на ім’я Байда. Однак, на думку відомого дослідника козацтва В. Голобуцького, ототожнення Д. Вишневецького з Байдою є помилковим.