ВЕРБИЦЬКИЙ Михайло Михайлович

Український композитор, хоровий диригент

Народився у 1815 р. в с. Улючі Львівської області в сім’ї священика. Музичну освіту здобув у Співацькій школі (1829—1833) в Перемишлі, Львівській духовній семінарії (1833—1842). У 40-х роках працював регентом церковних хорів у Львові та Перемишлі. З 1852 р. був священиком у с. Млини. М. Вербицький є одним із перших професійних композиторів Західної України XIX ст. У його творчому доробку 12 «симфоній»- увертюр (1855—1865), в яких використано народні мелодії (коломийки), два полонези, вальс, опери «Гриць Мазниця», «Школяр на мандрівці» (1849), мелодрама «Підгорянка» (1864), музика до п’єс «Чорноморський побит» Я. Кухаренка, «І голова ні нащо, як розум ледащо» та інші, хори та пісні. Серед хорів для чоловічого і мішаного складу виділяються хорові композиції: «Заповіт» (на слова Т. Шевченка), «На погибель», «Поклін» (на слова Ю. Федьковича), національний гімн «Ще не вмерла Україна» (на слова П. Чубинського), «Жовнір» (на текст І. Гушалевича), інструментальні та церковні твори. Він є також автором «Школи для шестиструнної гітари», статей «Про музичний спів» (1866), «Про музичні, церковні та мирські творіння у нашій Русі» (1870).

Помер 19 грудня 1870 р. у с. Млини (нині Мельники) Львівської області.