ВЕДЕЛЬ Артемій Лук’янович

Український композитор, хоровий диригент, співак, педагог

Народився у 1767 р. в родині київського міщанина. Загальну і музичну освіту здобув у Київській академії (1779—1787), де був співаком-солістом (пізніше регентом) хору і першим скрипалем студентського оркестру.

За дорученням московського генерал-губернатора П. Єропкіна організував у Москві хорову капелу, якою керував до 1790 р. Після повернення до Києва очолив академічний хор, написав для нього перші концерти на псалми Давида, літургію. Згодом в 1790 р. керував капелою генерала А. Леванідова, яка виконувала твори композитора «В молитвах неусипающую», «Слиши, дщі, і виждь», «Всемирная слава» та ін.

З 1796 р. творча праця А. Веделя продовжувалася в Харкові. Створив намісницький хор і керував ним. Водночас очолив губернаторський хор і працював у вокально-інструментальних класах місцевого колегіуму. Брав активну участь у наборі півчих в Україні для навчання їх у колегіумі та підготовки до петербурзької Придворної капели. В цей період очевидними були творчі стосунки між ним і директором капели Д. Бортнянським.

1798 р. повернувся до Києва, маючи з собою нові власні композиції, написав нові концерти «Ко Господу, всегда скорбіті, мі», «Боже, законопреступниці», «На реках Вавилонских», які з успіхом було виконано 1799 р. у Братському і Софійському соборах. Душевний біль від соціальної несправедливості, роздуми про сенс життя, потяг до свободи духу спонукав його стати ченцем Києво-Печерського монастиря. Через два місяці повернувся до батьківського дому, писав церковну музику і своїм волелюбством викликав невдоволення царських урядовців. Його заарештували і помістили у Кирилівську лікарню для божевільних, де перебував майже до кінця життя.

А. Ведель створив близько 30 хорових концертів, літургію, «Всеношну» та ін. У них розкрито класичні зразки музичного мислення та інтонаційну природу української пісенності.

Помер 26 червня 1808 р. у Києві.