БЕРЕТТІ Вікентій Іванович

Російський і український архітектор

Народився 14 червня 1781 р. у Петербурзі в сім’ї італійця. В 1798 р. вступив до Петербурзької Академії мистецтв, яку закінчив у 1804 р.

Серйозним випробуванням для молодого архітектора була робота на будівництві Біржі в Петербурзі разом з архітектором Ж. Тома де Томоном (1805—1810). Ця грандіозна споруда разом з побудованими поруч із нею ростральними колонами й досі відіграє велику роль в архітектурному ансамблі центральної частини Петербурга.

Багато сил віддав талановитий архітектор роботі в «Комітеті для споруд та гідравлічних робіт». У1809 р. він став академіком Петербурзької Академії мистецтв, а в 1831 р. — професором університету.

Останній період життя В. І. Беретті пов’язаний з Україною. В 1837 р., приїхавши до Києва, брав участь у проектуванні перебудови центральної частини міста.

Центром планування великого району Києва стала будівля головного корпусу університету (1837—1848) у стилі ампір, завершена вже після смерті архітектора. Спроектував також будинки Інституту шляхетних дівчат (1838— 1843) та обсерваторії (1841—1845).

Архітектурна спадщина В. І. Беретті характеризує його як видатного майстра стилю класицизм. Побудовані ним споруди є окрасою столиці України.

Помер 18 серпня 1842 р. у Києві.