БАРВІНСЬКИЙ Олександр Григорович

Український громадсько-політичний діяч, історик, педагог

Народився у 1847 р. у Тернополі. З 1868 р. працював учителем Бережанської та Тернопільської гімназій, з 1888 р. — професором Львівської учительської гімназії. У 1891— 1907 рр. був послом до Віденського парламенту, у 1894—1904 рр. — до Галицького сейму, 1893—1918 рр. — член Галицької шкільної ради, у 1917 р. — член Австрійської палати панів, з 1899 р. — дійсний член НТШ. У 1918 р. був міністром освіти й віросповідань уряду ЗУНР.

Активну політичну позицію виявив у 1890 р., виступивши прихильником так званої нової ери, що мала за мету досягнення порозуміння між поляками й галицькими українцями, які стояли на ґрунті австрійської державної ідеї. Був членом львівської «Просвіти» з часу її заснування, а в 1884— 1885 рр. — її головою, в 1876 р. домігся відкриття «Просвіти» в Тернополі. О. Барвінський — автор серії перших українських підручників і читанок, у яких він запровадив фонетичний правопис.

Упродовж усього життя займався видавничою діяльністю. Його зусиллями побачила світ перша збірка «Зорі». У «Просвіті» вийшли як його власні праці, так і роботи М. Грушевського та інших учених: «Історія Руси» в 5 частинах (1880—1884), «Ставропігійське Братство Успенське у Львові, його заснування, діяльність і значення церковно-народне» (1886), «Ілюстрована історія Руси від найдавніших до нинішніх часів» (1890), «Літопис суспільної роботи і сили Русинов Австрійських» (1895), «Історія України — Руси» (1904). У1912—1913 рр. видав у двох книгах «Спомини з мого життя». Праці О. Барвінського набули значної популярності. Зокрема, такі його книги, як «Венямін Франклін як примір чесного, трудящого і ощадного чоловіка» та «Дрібна птиця господарська, а великі гроші» вийшли подвійним накладом. Він рішуче боровся з москвофільством, усіляко підтримував зв’язки з Наддніпрянською Україною і Буковиною. Помер у 1927 р.