БАЛЬМЕН Яків Петрович

Український письменник, художник - аматор

Народився 10 серпня 1813 р. в с. Линовиця Полтавської губернії (нині Прилуцький район Чернігівської області) в родині графа, яка була тісно пов’язана з дворянами прогресивного напряму.

Освіту здобув у Ніжинському ліцеї, куди у 1830 р. вступив одразу в сьомий клас. Вчився одночасно з М. Гоголем.

Із молодих років у Я. де Бальмена пробудилася зацікавленість до живопису. В ліцеї він почав писати художні твори.

По закінченні ліцею (1832) служив офіцером у Білгородському полку. У військових справах часто виїжджав до Києва та інших міст України. Свої враження записував у щоденник. Саме тоді він працює над повістю «Изгнанник». Це був єдиний твір 30-х років, присвячений декабристам.

У 1833 р. Я. де Бальмен пише повість «Не дістанься нікому — ні мені, ні йому, злодію моєму», в якій зображує життя помісного дворянства, яке цінує багатство та зневажає честь і кохання. Інші його повісті — «Самогубець» (1833) і «Миза» (1834) — сповнені прагнень показати трагічне кохання молодих дівчат у тогочасному суспільстві.

Повісті Я. де Бальмена читаються з напруженням і здебільшого закінчуються трагічно. У діалогах розкривається внутрішній світ героїв, дається характеристика персонажів і їхня самооцінка. Його повісті стали відомими лише у 1888 р., після опублікування літературознавцем А. Кузьменком рукописів Бальмена, написаних у 1832—1837 рр.

У 1841 р. Я. де Бальмен у Петербурзі зустрівся з Є. Гребінкою, з яким вчився у Ніжині. Той знайомить його з багатьма письменниками, зокрема з Т. Шевченком. З їх допомогою він надрукував у журналі «Отечественные записки» свою повість «Інститутка», яку тогочасні критики назвали однією з найкращих. Через два роки у тому самому журналі була надрукована ще одна його повість — «Ярмарка».

На початку 40-х років Я. де Бальмена було переведено на військову службу до Одеси, ад’ютантом до генерал-лейтенанта Данненберга. Тут він працював над романом «Криниці» і мав можливість виїжджати в різні місця, зустрічатися з Т. Шевченком та іншими талановитими людьми. Разом з М. Башиловим Я. де Бальмен ілюстрував рукописний «Кобзар» Т. Шевченка (1844).

На Кавказі бере участь у бойових діях свого корпусу. Тут, 26 липня 1845 р., у віці 32 років він загинув.

Т. Шевченко, дізнавшись про загибель Я. де Бальмена, у присвяченій йому поемі «Кавказ» писав: «Мій Якове добрий, не за Україну, а за її ката довелось тобі пролить кров добру...».

Твори Бальмена ще глибоко не обмірковані і не проаналізовані. Крім ілюстрацій до творів Шевченка залишив 4 альбоми малюнків з життя тодішніх України й Росії. Його талант був багатогранний і його творчість посідає гідне місце в українській культурі.