ФІЛАЛЕТ Христофор

Український церковний діяч, письменник

Рік народження невідомий. Автор одного з найзначніших творів полемічної літератури кінця XVI — початку XVII ст. «Апокрисис альбо Одповідь на книжки о соборі Берестейськім іменем людій віри старожитно-гречеської через Христофора Філалета врихлі дана», який написано на замовлення князя К. Острозького.

«Апокрисис» став першим полемічним трактатом, спрямованим проти Берестейської унії. 1597 р. Петро Скарга видав у Кракові книжку, що в українському перекладі Іпатія Потія дістала назву «Описанье н оборона собора руского Берестейського». Того ж року в Кракові вийшла анонімна брошура «Ектезіс», що висвітлила хід і зміст православного Берестейського собору, звинувачуючи єпископів, які прийняли унію. Продовженням цієї полеміки і стала праця Христофора Філалета.

Піддавши критиці та детальному аналізу не тільки літературу, а й дух відповідних текстів Євангелія, автор «Апокрисису», ґрунтуючись на писемних джерелах та свідченнях діячів християнської церкви різних епох, дійшов висновку про суто земне походження папської влади, рішуче виступив за рівність світських людей усіх станів у розв’язанні питань церковно-суспільного життя; обстоював ідею соборного колективного правління церквою, адже всі люди однаковою мірою наділені розумом і здатні тлумачити Святе Письмо та церковні статути не гірше за церковнослужителів. Як передовий мислитель свого часу Христофор Філалет найважливішою з усіх свобод людини вважав свободу совісті.

«Апокрисису» притаманні гостра публіцистична спрямованість, органічний зв’язок з актуальними питаннями політичної боротьби свого часу, філософське осмислення нагальних суспільних проблем. Значення твору полягає в тому, що з ідеї демократизації церкви поступово почали викристалізовуватися ранньобуржуазні політичні принципи, зокрема з проголошення свободи совісті виникає принцип інтелектуальної та моральної автономії особистості, вродженої рівності, свободи вираження своєї волі, боротьби за власні переконання, обстоювання гідності, права, звичаїв, культури, віри і мови українського народу.

Упродовж усього життя автор «Апокрисису» брав участь у політичному житті, виступав на сеймах. 1599 р. за його посередництвом відбувся з’їзд православних і протестантів. 1632 р. був обраний делегатом для ревізії «скарбу коронного».

Помер після 1692 р.