ЄФИМЕНКО Петро Савич

Український та російський етнограф і фольклорист

Народився 1835 р. в с. Великий Токмак (нині м. Токмак) Запорізької області. Чоловік О. Єфименко. Навчався в Харківському та Московському університетах. У1860— 1870 рр. за участь у Харківсько-Київському таємному товаристві перебував на засланні у Пермській та Архангельській губерніях, де одружився з О. Ставровською. Досліджував історію промислів, звичаєвого права, вірувань, статистики народів Півночі, побут населення Чернігівщини й Харківщини.

Автор праць «Збірка Малоросійських заклять» (1874), «Калнишевський, останній кошовий Запорізької Січі» (1875), «Кустарні, відхожі та деякі селянські промисли в Сумському повіті», «Останній писар Війська Запорізького Глоба» (обидві 1882), «Матеріали для вивчення економічного становища селян Харківського повіту» (1884), «Рудні на Сіверщині» (1888).

У 1884—1887 рр. керував виданням «Харківського календаря», в якому багато уваги було приділено краєзнавчо-етнографічним та економічним проблемам. У статті «До питання про українське народництво», опублікованій 1906 р. під псевдонімом Петро Одинець, піддав критиці марксистське вчення.

Помер 20 травня 1908 р. у Петербурзі.