ТРУШ Іван Іванович

Український художник, художній критик і громадський діяч

Народився 17 січня 1869 р. в с. Висоцьке на Львівщині . в селянській родині. У 1891—1897 рр. навчався у Краківській академії красних мистецтв, вдосконалював майстерність у Відні та Мюнхені. Подорожував по Криму, побував у Карпатах, в Італії, Єгипті, Палестині. Працював у жанрі пейзажу та портрета. Його творча спадщина становить близько 6 тис. полотен: ліричні пейзажі (»Копиці», »Самітня сосна», »В обіймах сніга», »Квіти») жанрові картини з життя гуцулів (»Трембіта» (початок XX ст.); »Гуцулка з дитиною», (1912); »Йордан на Гуцульщині», »Пралі» (обидві 1933) та ін.).

Художник часто відвідував Київ, що втілилося в серії пейзажів: »Дніпро під Києвом» (1910), »Володимирська гірка», »Софійський собор» (1904) та ін. Дружні стосунки пов’язували його з І. Франком, М. Павликом, В. Стефаником, О. Кобилянською, П. Саксаганським та іншими діячами української культури. Створив галерею портретів багатьох із них (І. Франка, В. Стефаника (обидва 1897), Лесі Українки, М. Лисенка (обидва 1900) та ін. Очолював реалістичний і демократичний напрями західноукраїнського живопису. І. Труш був ініціатором створення перших мистецьких товариств у Галичині: Товариства для розвою руської штуки у Львові (1898), Товариства прихильників української літератури, науки і штуки (1905), журналів »Будучність» (1899). Разом з С. Людкевичем видав перший український мистецький журнал »Артистичний вісник» (1905).

Активно співпрацював із львівською »Просвітою», писав портрети її активних діячів (О. та І. Огоновських, Є. Олесницького та ін.).

У 1901 р. І. Труш недовго викладав у Київській рисувальній школі М. Мурашка. 1905 р. з його ініціативи у Львові було відкрито І Всеукраїнську художню виставку. Був першим головою Львівського обласного відділення Спілки художників УРСР. Твори митця зберігаються в Державному музеї українського образотворчого мистецтва у Києві, Львівському музеї українського мистецтва та ін.

Помер 22 березня 1941 р. у Львові.