очі. І нове сумління, щоб почути досі німу істину. І прагнення надзвичайної ощадності: тримайте свою силу й завзяття при собі... шануйте себе; любіть себе; зберігайте безумовну внутрішню свободу...” [1, ст. 331]
Ніцше помер безумним. Проте за життя він був генієм. Не важно яким – хорошим чи поганим. Важно як ми його розуміємо. Вогонь також ні хороший, ні поганий. Він полум’яний, жагучий, нестримний, смертельний. Все залежить від того, в чиїх він руках. Він може сіяти смерть, може дарувати життя. І хто знає, може колись мрії Ніцше подарують життя новій надлюдині.
Список використаної літератури
Фрідріх Ніцше. Так казав Заратустра. Київ, „Дніпро”, 1993.
История политических и правовых учений. Под ред. В. С. Нерсесянца. Москва, 1995.
Фрідріх Ніцше. Pro et contra. 2001.
Фрідріх Ніцше. По ту сторону добра і зла. Львів, „Літопис”, 2002.
История политических и правовых учений. Под ред. О. Э. Лейста. Москва, „Зеркало-М”, 2004.
Лук’янець. Філософський постмодерн. Київ, „Абрис”, 1998.
Історія релігії. Під ред. Лубського. Київ, „Тандем”, 2002.
Кунцман. Философия: dvt-Atlas. 2002.
Воронкова. Філософія. 2000.
10 – Фрідріх Ніцше.