Мелодія відіграє найбільше значення в розкритті змісту пісні. Мелодія пісні має характерну для багатьох фольклорних зразків песиметричну будову періоду (4+3+3).

Як і в деяких інших випадках, композитор йде шляхом органічного поєднання принципів варіантної підголоскової та терцової втори.

Прямопис надає своєрідного забарвлення.

Вокально-хоровий аналіз

Тип і вид хору – мішаний, чотириголосний.

В хорі є чотири партії – сопрано, альт, тенор, бас. Поділу у хорових партіях немає.

Теситурні умови.

Теситурні умови досить вигідні для кожної хорової партії, всі вони звучать в зручному діапазоні.

Ступінь вокального навантаження.

Всі хорові партії мають однакове вокальне навантаження і не має ніяких проблем у виконанні твору. Важливу роль відіграє партія сопрано, яка веде мелодію. Всі інші партії створюють гармонічний фон до мелодії.

Особливості інтонування

В творі композитором використовується гармонічна і натуральна ІІІ ступінь. Для того потрібно звернути увагу хористів на інтонування ІІІ ст.. Потрібно низько, враховуючи цілий тон між VІІ ступенем і тонікою, а в даний твір можуть використовувати навчальні, професійні, досвідчені самодіяльні хори.

Диригентсько-виконавський аналіз.

Обробка української народної пісні “Піду в садочок” написана в трьохдольному розмірі 3/8 – простий тридольний розмір. Застосовують тридольну схему тактування. Перша доля, що її рахують “на раз”, наголошена, отже, найсильніша, друга, на яку припадає в рахуванні два – відносно сильна, третя доля, яку рахують на три – слабша.

Перший жест починають щ точки А енергійно вниз, у напрямі точки Б. Ще не досягнувши її, повертають руху трохи ліворуч і тут накреслюють нею, в повітрі петлю. Ця петля закінчує перший жест і є водночас початком другого. Другий жест роблять праворуч, підкреслюючи рукою довгу криву з деяким спрямуванням вниз і закінчують його трохи вище, перед правою стороною грудей. Третій найслабший жест роблять під гострим кутом спочатку в протилежному напрямі до попереднього, тобто кривою лінією ліворуч, і закінчують схему жестом угору у вихідній точці А.

Аналіз динаміки

Динаміка хорового твору в основному базується на контрастах.

Починається твір на три в перші х 4-х тактах де застосовують С і А.

Коли вступає хор, перші три такти звучать А , а слідуючи р.

Дикція і орфоепія.

Вокальна сторона мелодії протікає на голосних звуках, а приголосні є лише зв’язками між ними. Вимога кожного слова має бути дуже чіткою і ясною. Особливу увагу треба звернути на вимову приголосних між: м, п, т, р, з – вимовити слід більш твердо і коротко.

Для того, щоб хор міг виразно закінчувати фразу, диригент повинен показувати знятте чітким текстом.

Темп і агогічні зміни

Темп в основному сталий, але для того щоб підкреслити загальний зміст, висновок , його темп, композитор застосовує темпові зміни – тобто агогіку.

Висновок.

Обробка М.Д. Леонтовича “Піду в садочок” має навчально-виховне значення. Співаючи твір хористи набувають ряд вокально-хорових навиків, формується і виробляється навики чистого інтонування, чіткої дикції, правильного дихання. Початкуючий диригент диригуючи такий твір набуває навиків показу вступів, зняттів на різних долях такту.