У повісті «Боги на продаж», якою завершується книга, пись-менник звертається до історії. Твір цей — жорсткий аналіз ста-новлення підлості в людині, художнє дослідження того, як під впливом жахливих обставин тоталітарної диктатури, «класового підходу» відбувалося перетворення чистої дитячої свідомості на свідомість батько продавця, що незмивним тавром лягає на со-вість людини, призводить до моральної деградації, робить злою, жорстокою, зловтішною, такою, яка ненавидить усіх навколо себе. А почалося все з «батько продавця» Павлика Морозова, чи, радше, зі слів учительки: «...підніміть руки, хто вчинив би так, як Павлик Морозов!» І від того першого несміливого підняття руки — до письмової заяви-публікації в газеті: «зрікаюся батька як класово ворожого Радянській державі» — такий швидкий і короткий шлях. Викривлена свідомість і страх — це та могутня сила, на яку розраховував сталінізм — давала блискучі наслідки нівечення людської свідомості, перетворення особистості на «гада плазуючого». А потім — відмова й від заарештованої мате-рі, конфлікт із сестрою, зрада нареченої. І так через ненависть до людей, через озлобленість, до останнього свого притулку, аж поки не прозвучали слова оповідача: «Коли ж ми опустили його нарешті до ями, і засипали землею, й завалили вінками, всі від-чули дивовижну полегкість. Неначе виконали дуже неприємний Обов'язок і тепер були вільні од нього». Яка оцінка людського життя може бути жахливішою, ніж ця? Але ж «продаж богів» торгівля совістю іншої оцінки й не заслуговує...

Анатолій Дімаров написав такі захоплюючі книжки для дітей: «Блакитна дитина», «На коні і під конем», «Про хлопчика, який не хотів їсти», «Для чого людині серце», «Друга планета», «Тир-лик». В оповіданні з казковою формою «Для чого людині серце» йдеться про плем'я дерев'яних чоловічків, які «не мали сердець, тому не могли ні любити, ані ненавидіти, не знали, що таке ра-дість і гнів, злість або співчуття». Але доля звела одного з чоло-вічків із лікарем," який збирав серця померлих людей. Він і по-дарував дерев'яному чоловічку серце доброї людини. Отримавши це серце, колись байдужий до всього чоловічок навіть жертвує своїм життям заради того, щоб врятувати хлопчика, який замер-зає у лісі. Цим оповіданням письменник підкреслює, що тільки серце відрізняє справжню Людину від дерев'яного чоловічка, дає можливість насолоджуватись життям, навіть жертвувати ним за-ради іншої людини, що саме серце є справжнім багатством люд-ської душі.

Отже, твори Анатолія Дімарова — багатогранні, різноплано-ві й, безперечно, не можуть не привернути уваги читача.

ОСНОВНІ ТВОРИ:

Збірки «Сільські історії», «Містечкові історії», «Міські істо-рії». Твори «Зінське щеня», «Ідол», «І будуть люди», «Біль і гнів».

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Дімаров А. Вибране. Т. 1 — 2. —К., 1982.

2. Штонь Г. Анатолій Дімаров.—-К., 1987.

3. Історія української літератури XX століття. У 2 кн. Кн. 2/ За ред. В. Г. Дончика.—К., 1998.

4. Безхутрий Ю. Місто і містяни. Про «міські історії» Анатолія Дімарова //Березіль. 1991.—№6.