основними мовами світу. Він є лау-реатом Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1976) та Державної премії СРСР (1983). За мотивами творів М. Гоголя І. Драч написав два кіносценарії — «Пропала грамота» (1971) і «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1984). У співавторстві з І. Миколайчуком написав кіноповість про композитора Миколу
Лисенка; у співавторстві з М. Мащенком — два екранізовані ним сценарії — «Мама рідна, улюблена» (1986) та «Зона» (1988).
Усе це дає право стверджувати, що Іван Драч — це, безпере-чно, непересічна постать не тільки в українській, але й у світовій літературі.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
«Балада про соняшник», «Етюд про хліб», «Крила», «Балада роду», «Балада ДНК», «Чорнобильська мадонна», «Балада про творчість».
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1. Тихолоз Б. Поети-шістдесятники: Іван Драч // Усе для школи. Українська література: програми, тексти, ілюстрації, по-яснення, завдання, тести. — К., Львів, 2001. 11 клас.
2. Ткаченко А. Іван Драч // Історія української літератури XX століття: У 2 кн. / За ред. В.Г. Дончика. — К., 1998. — Кн. 2.
3. Ільницький М. Іван Драч. — К., 1986.
4. Сонце і слово: Штрихи до пор-трета Івана Драча // Українська мова і література в школі. — 1986. — № 10.
5. Ткаченко А. Художній світ Івана Драча. — К-, 1992.
