створювати яскраві романтичні образи, як майстерно компонувати, як забезпечити живий коло-рит епохи. «Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо — за «Чорну раду»,— писав Кулішеві Та-рас Шевченко,— я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі».
Роман «Чорна рада» засвідчив, що український народ має давню і гідну пошани історію, велику культуру. Щедро викорис-товуючи фольклор, опоетизовуючи народний побут, Куліш тим самим звеличив самобутність духовного життя нашої нації. Своїм романом письменник ставив перед читачем глибоко гуманні та високоморальні ідеали, які й формували естетичні смаки україн-ців.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
Роман «Чорна рада», поетичні збірки «Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін», «Хуторні недогарки», «Позичена кобза», пое-ма «Магомет і Хадиза», оповідання «Орися», «Дівоче серце», «Гордовита пара», драми «Байда, князь Вишневецький», «Петро Сагайдачний», «Цар Наливай».
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1. Гнідан О., Осьмак Н. Світогляд Пантелеймона Куліша // Дивослово. — 1991. — № 10.
2. Гончар О. Роман «Чорна рада» П. Куліша в школі // Слово і час. — 1992. — № 9.
3. Жулинський М. Пантелеймон Куліш: Літературний портрет //Куліш П. Чорна рада. — К., 2000.
4. Маланюк Є. В Кулішеву річницю // Дивослово. — 1994. № 8.
5. Нахлік Є. Пантелеймон Куліш // Історія української літератури XIX ст.: УЗ кн. — К., 1996. — Кн. 2.
6. Слоньовська О. «Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали...»: Аналіз роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» //Дивосло-во. — 1994. — № 12.