Прогресивні громадські діячі України не могли дати загинути найвидатнішому творові часу. Тому вперше роман був надрукова-ний М. П. Драгомановим у Женеві в 1880р., але відразу потра-пив до списку заборонених видань і проникав до читачів у Росію таємно, як підпільна література. Уперше легально роман був опу-блікований у 1903р. в журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила».
Реформа XIX століття скасувала кріпацтво. Законодавчими актами закріпаченим селянам надавалися права купівлі-продажу нерухомого майна, ведення торгівлі, вільного заняття ремеслом, права на вільний шлюб, вирішення всіх родинних справ без до-зволу поміщика. Але ці права надавалися тільки після переходу на викуп, після введення уставних грамот, які складали самі зем-левласники-поміщики, а затверджували і вводили в дію мирові посередники, які призначалися теж з поміщиків. Для складання уставних грамот надавався дворічний термін (він часто був і біль-шим), під час якого селяни лишалися тими ж кріпаками, тільки офіційно називалися тимчасовозобов'язаними. Після введення уставних грамот поміщицькі ланіи лишалися у панській власності, а та земля, якою користувалися кріпаки, продавалася їм приму-сово. Поміщик мав повне право поміняти землю кріпакам.— кра-щу на гіршу. Пани загарбували такі життєво необхідні для селян угіддя, як луки., випаси, ліси, водопої, щоб поставити юридично вільних селян у економічну залежність. Право на викуп землі мали тільки ті родини кріпаків, які користувалися нею раніше.
Дворові кріпаки, які прислуговували панам, доглядали їхню худо-бу, маєток, такого права не мали і виходили з кріпацької залеж-ності зовсім безземельними, в кращому разі з садибною ділян-кою. Зрозуміло, що така царська «милість» обурювала селян, спричиняла до частих заворушень. Усі ці події і лягли в основу роману Панаса Мирного.
Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — перший в україн-ській літературі соціально-психологічний роман, у якому життя та боротьба українського селянства проти соціального гноблення напередодні та під час реформи 1861 р. подається через розкрит-тя психології Чіпки Варениченка, його думок, прагнень і пере-живань. Твір має своєрідну і складну композицію. Це зумовлено винятково широкими хронологічними рамками зображення жит-тя. Автори, заглибившись в історію українського села, почали розповідь від часів зруйнування Запорізької Січі та офіційного за-кріпачення українського селянства. Ще роман цікавий тим, що має кілька сюжетних ліній: рід та життя Чіпки; рід та життя Мак-сима Ґудзя; Грицько і його дружина; пани Польські; історія села Пісок. Ці лінії розвиваються на тлі суспільно-історичних подій: то окремо, то перетинаються і виплітають загальний сюжет твору.
Композиція роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», його сюжет підпорядковані головному завданню — розкрити соціаль-но-психологічні мотиви протесту селянства, зокрема Чіпки, по-казати причини того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях розбою.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» мав ще й інший авторський заголовок — «Пропаща сила». Хоч постав він із цен-зурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. «У ній ключ до розуміння і художнього задуму загалом і зокрема цен-трального персонажа твору, якого письменник змалював у всій суперечливості характеру, у всій складності його бентежної долі. У ній — роздуми художника про нереалізовану, «пропащу силу» людини, яка народжена була для справ, можливо,