значних і.пре-красних, але яка так і не розкрилася в своїх потенційних якостях і можливостях»,— зазначав О. Гончар.
Наскрізним образом роману «Хіба ревуть воли, як ясла по-вні?» є образ Чіпки Вареника. При всій індивідуальній своєрід-ності, винятковості це один із найтиповіших образів української дожовтневої літератури. У його створенні найповніше розкрився величезний літературний талант Панаса Мирного. Кожен епізод життя Чіпки, рисочка характеру, портретний штрих допомагають краще уявити цього сильного, розумного й талановитого чолові-ка, який міг би принести багато користі людям, а силою соціаль-них обставин став розбійником-каторжником. Такий Чіпка Варениченко. Розумний від природи, кмітливий, працьовитий, гордий, він гостро переживає соціальну несправедливість. У житті йому зустрічалося небагато хороших людей: баба Оришка, дід Улае, Галя. Більше ображали: батько покинув, землю відібрали, вигна-ли із земства, навіть мати в дитинстві лаяла й била, зриваючи злість за своє невдале заміжжя, тяжку працю та злидні. Тому ще з дитинства Чіпка прагнув помсти. Спочатку були горобці, потім багатій Бородай, який побив за непослух, потім пан, який при-власнював плоди селянської праці. Раз ставши на шлях злодій-ства, розбою, пияцтва, Чіпка вже не зміг від нього відмовитись.
Були в його житті й світлі моменти — знайомство й одружен-ня з Галею, господарювання на землі, вибори в земські гласні. Дружина й мати своєю любов'ю деякий час утримували Чіпку від темних справ. Але нові несправедливості та лихі друзі підштов-хнули його до остаточного падіння, кривавого розбійництва. Хоч Нечипора називали стихійним бунтарем, борцем за соціальну справедливість, але нічим не можна виправдати його злочину, коли він убив сторожа, вирізав разом зі своїми співучасниками мирну сім'ю хуторян. Такий життєвий вибір зробили свого часу й батько Галі Максим та його дружина Явдоха. Іншими шляхами пішли Грицько, Христя, Галя. Грицько, такий самий сирота й бід-няк, як Чіпка, зумів заробити грошей, купити землю й чесно гос-подарювати на ній. Галя, дружина Чіпки, була «розбишацькою дочкою». Але вона ненавиділа крадене багатство, засуджувала батьків, відмовляла від злодійства Чіпку.
Таким чином, внутрішня масштабність роману, його прони-кливий психологізм, філософічність дають підстави твердити про появу в українській прозі нового типу епічного полотна, відмінно-го багатьма жанровими якостями від зразків, створених не тільки раніше, а й одночасно з ним.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
Оповідання «Морозенко», повісті «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне», романи «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла по-вні?», п'єса «Лимерівна».
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1. Сиваченко М. Корифей української прози.— К., 1967.
2. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного.— К., 1989.
3. Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?: Посібник для 10 класу / Автори-укладачі Ю. Башкірова, Н. Кривка. —X., 2000.
4. Гончар О. Перший симфоніст української прози//Пись-менницькі роздуми.— К., 1980.
5. Грицай М. Панас Мирний.— К., 1986.