Абрам ВЕЛЕДНИЦЬКИЙ  

Веледницький Абрам Маркевич народився 29 жовтня 1894 року в м.Радомишлі на Житомирщині в сім'ї службовця. Навчався на юридичному факультеті Київського університету У червні 1919 року вступив добровольцем до Червоної Армії. Після демобілізації повернувся до Києва, але юридична освіта його вже не цікавила, і він зайнявся філологічними студіями, почав писати і друкувати в єврейській періодиці вірші. Перша збірка його поезій "Прояснення" побачила світ 1922 року. Затим вийшли поетичні книжки "Прихід" (1928), "З молодим класом" (1932).
  

У 1935 році закінчив аспірантуру Інституту єврейської культури при Академії наук УРСР. Захистив кандидатську дисертацію у 1947 році.
  Веледницький був знаний не лише як здібний критик і літературознавець, а й як талановитий перекладач на єврейську мову творів Т.Шевченка, М.Коцюбинського, багатьох сучасних українських і російських поетів. Брав активну участь у громадському житті, керував літературними гуртками.
  У роки сталінського терору Веледницького спіткала трагічна доля багатьох його побратимів по перу. Його заарештували 23 березня 1951 року в Києві, інкримінували типові звинувачення: шпигунство, націоналістична пропаганда, антирадянська діяльність. Потяглися моторошні місяці знущань, тортур, наруги над людською гідністю. Заздалегідь змонтований вирок "особливої наради" гласив: 10 років таборів суворого режиму з конфіскацією майна.
  П'ять літ прокидів за колючим дротом Веледницький. Наприкінці 1955 року після перегляду справи був звільнений і реабілітований. З надірваним здоров'ям повернувся до Києва, але жити йому лишилося недовго.
  Помер 19 жовтня 1959 року.