куплетів, їх поетичні образи міняються, розвиваються. Співаючи пісню, народні співаки завжди намагаються відтворити її ідею, зміст і настрої чисто виконавськими засобами і тільки зрідка вносять незначні зміни в мелодію.
У багатьох своїх творах Леонтович не обмежується простою куплетною будовою, а значно розширює її і створює нові, до нього незнані в українській музиці пісенні форми. Так, в хорі «Козака несуть» композитор створює тричастинну форму пісні, причому середня (друга) частина побудована на музичному матеріалі основної мелодії, значно розвиненої і прикрашеної підголосками.
В широко відомій пісні про жіночу долю «Пряля» він вживає ще складнішу форму, так звану куплетно-варіаційну.
В «Прялі» подана сумна розповідь про нещасливу долю молодої жінки, над якою знущаються злі свекор і свекруха. Лише одна дорога істота серед чужих людей — милий, який відізветься теплим словом, пожаліє молоду дружину.
Починається пісня невеличким вступом на «Ой», який вводить слухача в загальний сумний настрій твору і тонко відтворює одноманітне хурчання прядки. Молода жінка розповідає про нещасливе життя, про важку працю, про бажання хоч одну хвилинку відпочити. Основну мелодію ведуть сопрано, а решта голосів становить своєрідний емоціональний фон, який підкреслює настрій безнадійного смутку.