аслужена артистка України з 1996 р., артистка мистецької агенції "Нова" (м. Київ) з 1993 р.

Народилася 6 квітня 1970 р. у м. Києві, українка.
У 1993 р. закінчила Київське музичне училище імені Р.Гліера, естрадно-вокальний відділ.
Член Спілки композиторів України. Автор-виконавець пісень в жанрі поп-музики: "Я розкажу", "Годі вже", "Кувала зозуля", "Зоряна ніч", "Божевільна", "Хочу", "Пісня кохання", "Нова", "Так просто", "Вже осінь" та інші. Лауреат ряду фестивалів, зокрема "Пісенний вернісаж", "Марія". Аудіоальбоми: "Кувала зозуля", "Нова", "Я розкажу", "Так просто", "The Best" та інші.
З чотирьох років Ірина почала співати. З п'яти років займалася танцями та класичним балетом. Свою пісенну кар'єру Ірина Білик розпочала з шести років в дитячому пісенному ансамблі "Сонечко", який активно гастролював по всьому СРСР, брав участь в дитячих та музичних теле- і радіопрограмах. Нишком від батьків із семи років почала відвідувати музичну студію. Займалась на сусідському фортепіано. В той же час Ірина вчилась в театральній студії. Оцінюючи її роботу на сцені, фахівці пророчили маленькій Ірині Білик велике театральне майбутнє. В десять років Ірина написала свою першу пісню. По закінченні музичної школи вісімнадцятирічна Ірина Білик почала викладати музику для дітей, мала свій постійний клас. В 1989 році Ірина Білик стає студенткою київського державного музичного училища ім. Глієра, спеціалізація - естрадний вокал. З 1988 року Ірина Білик починає працювати над власним репертуаром і вже в 1989 році бере участь у фестивалі "Червона Рута". Мешкаючи в готелі з поганими умовами, Ірина Білик захворіла і, на її думку, невдало виступила на конкурсі. Хоча вже тоді вона зуміла привернути серйозну увагу фахівців. Участь у "Червоній Руті" 1989 року була першою і останньою участю Ірини Білик в конкурсних акціях як учасника. У лютому 1990 року на фестивалі "Весняні надії" у Вінниці відбулося знайомство Ірини Білик з музикантами групи "Аякс" - Юрієм Нікітіним, Георгієм Учайкіним та Жаном Болотовим. А вже в липні вони створюють групу під назвою "Цей дощ надовго". Фахівці вважають цю подію початком становлення українського шоу-бізнесу. З 1991 року Ірина Білик і "Цей дощ надовго" розпочинають співпрацю з творчим професійним агентством "Ростислав Шоу". У 1992 році Ірина знімає своє перше професійне відео на пісню "Лише твоя". У цьому ж 1992 році Ірина Білик бере участь та стає лауреатом міжнародного фестивалю "Пісенний Вернісаж. Нова українська хвиля". У 1993 році Ірина Білик і "Цей дощ надовго" як гості беруть участь у двох найпрестижніших святах - фестивалі "Марія" (Трускавець) та Першому міжнародному фестивалі "Слов'янський базар" (Вітебськ), де вперше виконують концептуально новий для України музичний твір під назвою "Нова". У грудні 1993 року група "Цей дощ надовго" перетворюється у менеджмент Ірини Білик та засновує "Продюсерське агентство "Нова". У 1994 році Ірина Білик починає активно гастролювати по Україні. Наприкінці 1994 року Ірина дебютує як ведуча телевізійного новорічного шоу "Ніч Новорічна" (УТ -1). Навесні 1995 року Інформаційна служба США (посольство США в Україні) згідно статистичних досліджень запросила Ірину Білик, як найпопулярнішу співачку країни, для участі у програмі відвідин президентом США Білом Клінтоном Києва. Тоді ж Ірина Білик мала аудієнцію з Білом Клінтоном та його дружиною. Восени 1995 року Ірина Білик вирушає у перший в історії української популярної музики концертний тур "Нова", в рамках якого і відбулося перше велике сольне шоу Ірини Білик У Національному палаці "Україна" (3600 глядачів), яке пройшло при повному аншлазі. В 1995 році, за опитуванням журналістів "Мистецькі вершки року-95", Ірина Білик була названа найпомітнішою постаттю в сучасній українській музиці. В 1996 році Ірина Білик бере участь у фестивалі "Таврійські Ігри", де стає володарем почесної нагороди у галузі сучасної української музики та масових видовищ "Золота Жар-Птиця" у номінаціях "Співачка року" та "Пісня року" (пісня "Так просто"). В 1996 році на честь п'ятиріччя Незалежності України Ірина Білик отримує звання Заслуженої артистки України. На початку 1997 року Ірина Білик отримує гран-прі фестивалю "Парад хіт-парадів", Пісня "Так просто" була названа кращою піснею 1996 року. В лютому-березні 1997 р. в Українському Домі була відкрита виставка картин художника Вадима Найдюка "Художник і модель", присвячена Ірині Білик, 20 полотен знайомили глядача з Іриною Білик, яку не знав ніхто. З 2 квітня по 15 травня 1997 року Ірина Білик вирушає у найграндіозніший концертний тур в історії українського шоу-бізнесу - всеукраїнський концертний тур "Так просто", який пізніше номінувався на здобуття нагороди "Подія року" в галузі сучасної української музики та масових видовищ "Золота Жар-Птиця". Тур охопив 25 найбільших міст України, де відбулося 38 концертів. В ході туру, 23 та 24 квітня 1997 року, в Національному палаці "Україна" пройшли вже два шоу Ірини Білик, які двічі зібрали аншлаг, що стало прецедентом в Україні. У 1997 році Ірина Білик знову стає володарем двох нагород у галузі сучасної музики та масових видовищ "Золота Жар-Птиця" в номінаціях "Співачка року" та "Альбом року" (альбом - Так пpocтo"). В цілому Ірина Білик була заявлена у 5 номінаціях. Наприкінці 1997 року виходить в світ супер-альбом Ірини Білик "Фарби", який розійшовся тільки по Україні тиражем більше, ніж 1 000 000 примірників. З 14 травня по 2 червня 1998 року Ірина Білик вирушає