Реферат з спецкурсу: "Історія органічної хімії"
Олександр Васильович Кірсанов
Олександр Васильович Кірсанов народився 2 литопада 1901р. в Москві в сім'ї інженера-транспортника. Його батько, Василь Ернестович Кірсанов, працював деякий час військовим інженером, а потім перейшов на цивільну роботу на Білорусько-Балтійську залізницю заступником начальника. Мати, Емілія Іванівна, виховувала сімох дітей. Олександр був сьомою дитиною.
В 11 років він вступає до 1 класу Першого Московського кадетьського корпусу. В 14 років Кірсанов виявляє інтерес до хімії, батьки купили йому найновіші на той час книги по хімії. Деякі з них він зберігав до кінця свого життя.
В 18 років Олександр Васильович не зміг одразу вступити до Московського Вищого технічного училища, оскільки мав непролетарське походження. Проте, через 2 роки, попрацювавши перед цим викладачем курсів підготовки командного складу армій, він таки поступив в МВТУ. Досить скоро його знову відрахували по причині непролетарського походження. Знову поновився. |
Олександр Васильович Кірсанов
Після смерті батька в 1923р. Кірсанов крім навчання починає працювати лаборантом кафедри органічної хімії..
В 1924р. закінчує навчання й залишається аспірантом на кафедрі, яку на той ча очолював О.Є.Чичибабін. В 1924р. та 1925р. Кірсанов публікує свої перші 2 статті на теми амідування піридину та синтезу оксипіридинкарбонових кислот.
Протягом 20-х років минулого століття Кірсанов опублікував ряд праць з хімії піридинових основ, розшифрував будову складної природної сполуки - бергеніну, а також впровадив у промислове виробництво алкалоїди кокаїн та гідрастинін, спроектував й виготовив апа ратуру для їх синтезу.
В 1930р він був змушений залишити МВТУ, через його розформування. З 1930 по 1932р працює старшим редактором хімічногосектору "Держнауктехновидаву" (тепер видавництво "Химия"). Під його редакцією виходять друком "Синтезы органических препаратов". В 1932р вченого висилають до Свердловська за спробу зв'язатися з академіком Чичибабиним, що виїхав до Франції 1930р. На новому місці він спочатку керує хімічною лабораторією й консультує в Інституті механічної обробки руд, викладає в Державному університеті. Згодом завідува лабораторією технології хімічних продуктів і коксування в Східному науково-дослідницькому вуглехімічному інституті. В 1939р вченому присуджено ступінь доктора хімічних наук без захисту дисертації, а в 1941р - професора.
В 1940р Кірсанова обирають завідуючим кафедри органічної хімії Свердловського Медичного Інституту. |
Кірсанов в Берліні, 1945р.
Під час Великої Відчизняної Війни він працює над створенням ефективних лікарських засобів "карбосульфамідів". В березні 1942 провів аналіз рідини манометрів й термометрів деяких німецьких літаків. У 1944р переїжджає до Дніпропетровська завідувати кафедрою органічної хімії. Розпочинає роботи по фосфорорганічній хімії.
У травні - серпні 1945р Кірсанов перебуває в Німеччині за наказом наркома чорної металургії СРСР.
В 1949р він відкрив першу іменну реакцію - синтез амідів, діалкіламідів й феніламідів карбонових кислот прямим амідуванням сульфамідом.
З 1952р займався вивченням фосфазореакцій
X= ClSO2 , AlkSO2 , ArSO2 , Cl2P(O), R2P(O), R2P(S), ArCO, AlK, Ar
В 1953р Кірсанов відкрив реакцію окисного імінування похідних тривалентного фосфору N-дихлоровмісними реагентами.
В1956р переїхав до Києва. За короткий час він разом зі співробітниками виконав дослідження з хімії фосфазосполук ізоціанатів кислот фосфору, продуктів фосфорилювання ненасичених вуглеводнів і нітрилів, йодидів фосфору, сіркоорганічних сполук з зв'язком S=N. Наприклад:
В 1961р стає академіком АН УРСР.
З 1961 Кірсанов став директором ІОХ АН УРСР.
Його наукова діяльність - повчальний приклад поєднання фундаментальних досліджень з інтересами практики. Багато сполук з практично корисними властивостями (антибластичними, пестицидними та ін.) було знайдено серед похідних фосфазосполук, ізоціанатів кислот фосфору, імінопохідних сірки. |
Кірсанов обговорює проблеми з міністром хімічної промисловості СРСР
В1983 році він вирішив піти з посади директора інституту, передавши віжки правління Марковському.
2 листопада 1991р в Києві відбулась Наукова сесія Відділення хімії й хімічної технології АН України присвячене 90-річчю академіка Кірсанова.
Ще за 3 дні до своєї смерті він продовжував ходити на роботу.
Основні напрями наукової діяльності.
Хімія піридину.
Аміди сульфокислот
Фосфазосполуки
Використання йодидів фосфору в органічному синтезі
Хімія імінокислот сірки
Головні дати життя
1901 | народивсся 2 листопада в Москві
1912-1919 | навчання в першому Московському кадетському корпусі
1921-1924 | Студентхімічного факультету Московського вищого технічного училища (МВТУ)
1924-1930 | Робота в МВТУ аспірант, ассистент, старший ассистент
1930 | премія Держкомітету з хімізації СРСР за роботи з хімії піридинових основ
1930-1932 | науковий редактор хімічногосектора "Держнауктехновидаву" ("Химия")
1932 | висланий в Свердловськ
1932-1944 | робота в нукових й навчальних установах Свердловська
1941 | присвоєно звання професора
1944-1956 | завкафедри органічної хімії Дніпропетровського металургійного інституту
1945 | нагороджегний медаллю "За доблесный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945гг.".
1945 | перебування в Німеччині
1946 | повна реабілітація (від підозр у зв'язках з "буржуазними силами" , Чичибабиним)
1948 | декан хімічного факультету Дніпропетровського металургійного інституту
1951 | присуджена премія АН СРСР ім Д.І.Менделєєва за цикл робіт, присвячених дослідженню перетворень сульфамінової кислоти та синтезами на основі сульфаміду
1951 | обраний членкором АН УРСР. Призначений завідуючим лаборатарії ІОХ
1956 | остаточний переїзд у Київ
1959 | призначений замдиректора ІОХ АН УРСР
1960 | призначений в.о. директора ІОХ АН УРСР
1961 | обраний дійсним членом (академіком) АН УРСР
1961-1983 | директор ІОХ АН УРСР
1968 | створено дослідне виробництво ІОХ АН УРСР
1968 | нагороджений Золотою медаллю ВДНГ СРСР
1971 | нагороджений орденом Леніна
1972-1982 | нагороджений великою кількістю різноманітних нагород, пам'ятних медалей
1983-1992 | радник при дирекції ІОХ АН УРСР
1992 | помер 19 травня в Києві
Література
Олександр Васильович Кірсанов/НАН України. - Х.: Золоті сторінки: Наукова думка, 2002. - 144с.
Фосфазосоединения/ Г.И.Деркач, И.Н. Жмурова, А.В.Кирсанов, В.И.Шевченко, А.С.Шевченко. - Киев: Наук. Думка, 1965. - 284 с.