струми, відповідна апаратура. І, крім того, космічні промені, штучна радіоактивність, дезінтегруючий промінь заряджених часток чи руйнівник атомів, електронний мікроскоп і «випромінювання особливого роду». Чотири явища з цих п'яти були потім «перевідкриті», принесли іншим ученим Нобелівські премії. Ім'я Тесли при цьому ніхто не згадував.
Закінчення.
CONCLUSION
У дослідженнях механічних коливань Тесла зайшов так далеко, що подумував, чи не заснувати нову науку — телегеодинаміку. Наприкінці 30-х років, перед початком другої світової війни, він оголосив, що телегеодинаміка дозволить виявляти ворожі підводні човни й інші судна, навіть якщо вони стоять на якорі з зупиненими моторами, а геологам ця наука допоможе визначати будову Землі на великих глибинах і знаходити корисні копалини. Тепер це пророкування цілком виправдалося. Сам Тесла пізніше запропонував назвати цю нову галузь «телеавтоматика», що, за його визначенням означає мистецтво дистанційного керування діями автоматів. Щоб додати автоматові якусь індивідуальну сутність, говорив Тесла, його потрібно буде настроїти на радіохвилі визначеної частоти, передані зі станції керування. Інші автомати не будуть реагувати на ці сигнали. Тесла підкреслював, що вже сконструйовані автомати володіють «чужим» розумом — розумом оператора, що посилає їм накази. Але можна винайти — і розум. Тесла мав намір зробити автомат, що має «власний» розум, тобто автомат, що, будучи наданий самому собі, зможе реагувати на зовнішні впливи, як розумна істота. Він зможе йти прокладеним курсом чи підкорятися наказам, розуміти, що слід і чого не слід робити, набувати досвід, накопичувати враження, що певним чином будуть впливати на його подальшу поведінку.
Будучи ще студентом, Тесла винайшов літальний апарат, зовсім несхожий на існуючі. Принцип, покладений в основу винаходу, був абсолютно реальний, але здійснити проект тоді не вдалося: не було двигуна з достатньою питомою потужністю. Пізніше він вирішив і цю проблему й конструював повітряні кораблі, в яких не буде ні несучих поверхонь, ні елеронів, ні пропелерів, ні інших зовнішніх елементів і які, володіючи неймовірними швидкостями, будуть, ймовірно, в недалекому майбутньому могутнім аргументом на користь підтримки миру. Подібну машину будуть підтримувати в повітрі й рухати вперед суто реактивні сили, а керувати нею можна буде по радіо. Маючи необхідне устаткування, подібний снаряд удасться піднімати в повітря й обрушувати майже в будь-якій заданій точці, розташованій хоч на відстані в кілька тисяч миль. Як бачимо, Тесла описав ракету, що керується по радіо, — винахід, повторений під час другої світової війни. Секрет ракетного апарата Тесли вмер разом з винахідником - Тесла, прагнучи зберегти свої таємниці, не довіряв свої найважливіші думки паперу, а покладався на свою пам'ять.
Публіка й експерти не змогли усвідомити значення двох великих винаходів Тесли - бездротового зв'язку й телекерування, але ідея створення автоматів чи роботів не пройшла повз увагу винахідників. Пізніше, використавши її, американський інженер Джон Хейс Хеммонд-молодший сконструював «електричного пса» на колесах, що бігав за своїм творцем, як живий. Йому надавав руху електромотор, керований світловим променем, що діяв на селенові елементи. Хеммонд побудував також яхту, що ходила без команди. За допомогою радіосигналів він відправляв її в море з бостонської гавані і повертав назад. До кінця першої світової війни з'явився безпілотний літак. Власне кажучи, всі сучасні системи керування, що уподібнюються людям - нащадки роботів Тесли.
В травні 1899 р. Тесла приступив до грандіозних експериментів з метою заміни багатофазної системи більш довершеною, перейти від десятків тисяч вольт до мільйонів. Тесла встановив, по-перше, що Земля заряджена до надзвичайно високого потенціалу і, по-друге, що вона володіє якимось особливим механізмом для його утримання. З'явилися незаперечні докази істини, що має величезне значення для прогресу людства. Він знайшов стоячі хвилі. Стала очевидною надзвичайна важливість цього факту для передачі енергії. Відкрилася можливість не тільки передавати телеграфні повідомлення без проводів, але й змусити слабкий людський голос звучати над усією планетою. Більше того: майже без утрат, на будь-які відстані в межах земної кулі могли бути передані необмежені кількості енергії. Теслі вже в його ранніх експериментах удавалося генерувати надвисокі напруги, збуджуючи електричний резонанс у настроєних на визначену частоту ланцюгах. Тепер він знайшов, що це можна зробити з усією земною кулею, розглядаючи його як коливальний контур, як комбінацію з конденсатора й індукційної котушки. Якщо привести всю Землю в стан електричної вібрації, то в кожній точці її поверхні ми будемо забезпечені енергією. Її можна буде вловлювати простими пристроями, на зразок коливальних контурів у радіоприймачах, тільки заземленими та забезпеченими порівняно невеликими антенами, висотою із сільський котедж. Ця енергія буде обігрівати будинки й освітлювати їх за допомогою трубчастих ламп Тесли, які не потребують проводів.
З осені 1899 р. Тесла готувався перейти до глобальних масштабів енергорозподілу. Цього разу задум був грандіозний: енергопередаюча станція з тисячами працівників, такий собі Радіо-Сіті, передачі на всіх частотах, повна монополія радіомовлення. Енергопередаючі установки біля Ніагарського водоспаду.
Першу електростанцію потужністю в мільйони к. с. передбачалося побудувати швидше, ніж за рік. За її допомогою Тесла планував вирішити багато глобальних задач: створення завадостійкої системи телеграфного зв'язку; універсальний розподіл суспільно-політичних новин телеграфом та телефоном; світова система передачі приватних повідомлень; глобальна система передавання музики; повсюдний вимір часу за допомогою астрономічно точних годинників, що не потребують обслуговування; факсимільна передача написаних чи надрукованих текстів, чеків, листів т. п.; універсальна навігаційна система для морських судів (стане можливим визначати курс без компаса, місцеположення будь-якого судна й цим уникати катастроф);