Стерн, Лоренс (Sterne, Laurence) романіст. Найзначніший його твір, Життя і думки Трістрама Шенді, джентльмена, було передвісником романа «потоку свідомості» в літературі 20 в. Народився 24 листопаду 1713 в Клонмеле (Ірландія). В роки його дитинства сім'я переміщалася по і Ірландії, слідуючи за батьком, армійським прапорщиком. Потім хлопчика визначили в школу поблизу від Галіфакса. В 1733 за сприяння двоюрідного брата Р.Стерна він був зарахований стипендіатом в Джизас-коледж Кембріджського університету. Отримав ступені бакалавра (1736) і магістра мистецтв (1740); був рукопокладений в диякони (1736) і в священики (1738). В тому ж році став вікарієм в Саттоне, а потім завдяки впливу свого дядька Ж.Стерна, впливового в Йорке священнослужителя, – пребендарієм в Йоркському кафедральному соборі (1738).

Стерн без особливого завзяття служив в своєму приході, недовго, але вельми діяльно брав участь в політичному житті Йорка на стороні вигів, безуспішно пробував себе у фермерстві і вдавався до улюблених занять – малюванню, музиці, читанню. В його проповідях, створених в ці роки і згодом опублікованих, вже помітно що прославило його своєрідність стилю.

Домашнє життя Стерна в ці роки складалося неблагополучно через його романні захоплення і психічну неврівноваженість дружини; додатково вдовуюча мати і сестра пред'являли непомірні, по його скромних доходах, грошові вимоги. Ці обставини сильно пошкодили його репутації в очах майбутніх біографів. Тим часом здоров'я Стерна було підірвано туберкульозом, почастішали кровотечі, що почалися ще в Кембріджі. До цього часу він вже спробував себе в сатиричному жанрі, написавши невеликий памфлет Політичний роман (А Political Romance, 1759), приводом для якого послужили склоки в церковних кругах Йорка. Памфлет незабаром вилучили, але Стерн, знайшовши в собі літературний дар, взявся писати Трістрама Шенді – спочатку як сатиричну «суміш» (miscellany). Що вийшли на початку 1760 перші два томи підкорили і приехаcвший в столицю автор став літературною знаменитістю сезону. Тріумфи повторювалися і в подальші часті наїзди Стерна в Чергові двотомні випуски романа вийшли в січні і грудні 1761, в 1765; і останній, 9-й том – в 1767. Збори Проповідей Йоріка (Sermons Mr. Yorick) виходили в 1760, 1766 і 1769 (посмертне видання).

Успіх чекав Стерна і в світському суспільстві континентальної Європи, куди він виїжджав на лікування в 1762–1764 і 1765–1766. Його вшановували в Парижі, потім письменник довго жив на півдні Франції і їздив до Італії. Матеріали цих подорожей увійшли до 7-го тому Трістрама Шенді і лягли в основу останньої книги Стерна, Сентиментальна подорож Йоріка по Франції і Італії (А Sentimental Journey through France and Italy Mr. Yorick). Помер Стерн в 18 березня 1768.

Шедевром Стерна беззастережно визнаний Трістрам Шенді (Life and Opinions Tristram Shandy, Gentleman). На перший погляд роман представляється хаотичною мішаниною забавних і драматичних сцен, майстерно обкреслених характерів, різноманітних сатиричних випадів і яскравих, дотепних висловів упереміж з численними друкарськими трюками (вказуючі пальці на полях, зачорнена («траурна») сторінка, велика кількість багатозначного курсиву). Розповідь постійно йде убік, перебивається забавними і часом ризикованими історіями, які щедро доставляє широка начитаність автора. Відступи складають найяскравішу прикмету «шендианського стилю», що оголошує себе вільним від традицій і порядку. Критика (перш за все С.Джонсон) різко засудила письменницьке свавілля Стерна. На ділі ж план твору був продуманий і складений куди більш уважно, ніж здавалося сучасникам і пізнішим вікторіанським критикам. «Писання книг, коли воно робиться вміло, – говорив Стерн, – рівносильно бесіді», і, розказуючи «історію», він слідував логіці живої, змістовної «розмови» з читачем. Відповідне психологічне обгрунтовування він знайшов в навчанні Дж.Локка про асоціацію ідей. Крім зв'язку ідей і уявлень, що розумно осягається, відзначав Локк, бувають їх ірраціональні зв'язки (такі марновірства). Стерн розбивав крупні тимчасові відрізки на фрагменти, які потім переставляв, погодившися з умонастроєм своїх персонажів, від цього його твір – «відступальне, але і поступальне в один і той же час».

Герой романа Трістрам – зовсім не центральний персонаж, оскільки аж до третього тому він перебуває в зародковому стані, потім, в період раннього дитинства, виникає на сторінках від випадку до випадку, а завершальна частина книги присвячена залицянню його дядечка Тобі Шенді за овдовілою Водмен, взагалі мав місце за декілька років до народження Трістрама. «Думки» ж, згадані в заголовку романа, по більшості належать Вальтеру Шенді, батькові Трістрама, і дядечку Тобі. Люблячі брати, вони в той же час не розуміють один одного, оскільки Вальтер постійно йде в туманне теоретизування, козиряючи стародавніми авторитетами, а не схильний до філософії Тобі думає тільки про військові кампанії.

Комічне переважає в Трістраме Шенді, проте ближче до кінця романа, на догоду читацьким очікуванням, сатиру і завзятий сміх перших томів потіснили патетичний тон і сентиментальні епізоди (відступ про Лефевре в шостому томі і образ найдобрішого дядечка Тобі). «Чутливість» (не не оглядаючись на С.Ричардсона) Стерн ще більш усилив в Сентиментальній подорожі. Зовні воно організовано краще, ніж Трістрам Шенді, – це короткі розповіді про подорож по Франції (письменник не встиг закінчити розділ, присвячений Італії). Його роман дав назву новому літературному напряму – сентименталізму.

Читачі-сучасники об'єднували Стерна з Рабле і Сервантесом, яким він відкрито слідував, а пізніше з'ясувалося, що він був передвісником таких письменників, як Дж.Джойс, Вірджинія Вулф і У.Фолкнер, з їх методом «потоку свідомості».

Послання

Якщо широка популярність Стерна покоїться цілком на «Трістаме Шенді» і «Сентиментальній подорожі»,