аеродромі Індіру зустрів помічник батька і повідомив про тяжкий сердечний приступ у Фероза. Цілу ніч жінка провела біля ліжка чоловіка, вдивляючись в рідні риси помираючого. Індіра відчула важке нервове потрясіння несподівано втративши Фероза, зрозумівши нарешті, яке місце в його житті займав цей скромний невибагливий чоловік. Вона на декілька місяців відійшла від політичного життя надаючи перевагу усамітнені. Але вже на початку 1961 року її суспільну реноме почало рости. Вона, член Робочого комітету Конгресу, одночасно очолила декілька комісій, знову виїжджаючи в епіцентри національних конфліктів.
В 1964 році помер її батько – Джавахарлал Неру. Пеачиналась складна боротьба за владу. Багато хто думав, що Індіра Ганді стане претендувати на місце прем’єр-міністра, однак вона поступила, як мудрий політик. Розуміючи, що негайне підвищення зробить її ім’я непопулярним – родинність навряд чи буде вітатися суспільством, - вона проголосувала за літнього прихильника політики Неру – Шастрі. Звичайно, він не був достатньо сильною особистістю, але за його спиною Індіра могла проводити своє власну лінію і укріпляти свій авторитет. І знову розрахунок виявився вірним. Смерть Шастрі принесла дочці Неру перемогу. В 48 років, струнка, приваблива, з чарівною посмішкою, Індіра Ганді досягла самого високого становища в державі.
Блок “Джаната Парті” виявився не стійким. Постійні чвари партнерів по коаліції відволікали уряд М.Десаї, а згодом Чаран Сінгха від розв’язання економічних проблем. Чергова криза привела до нових виборів 1980 року. ІНК(І) здобув на них чергову перемогу – 2/3 місць у парламенті. Індіра Ганді знову повертається до влади, щоб ніколи вже не залишити її керма за життя.
Її розстріляв один із терористів-фанатиків сепаратиської організації штату Пенджаб. Звичайна історія – держава бореться за свою цілісність, окремі народи вимагають самовизначення. Вічний конфлікт, жертви якого стала велична жінка-політик. Запалений за древнім Індійським звичаєм смертний вогонь догорів, і прах великої індіанки був розвіяний в Гімалаях – мертвому царстві снігів.
Індіра Ганді стала типовою “білою вороною”. Вочевидь, що це доля всіх величних людей. Вона відрізнялася надзвичайною стійкістю, рішучістю, силою волі і наполегливістю. Про її красномовство і ораторські здібності, які вона виховувала з дитинства, ходили легенди: якщо Індіра брала участь в переговорах особисто, то вони були приречені на успіх. Звичайно, таке життя вимагало жертв, особливо важких для жінки. Цими жертвами стали чоловік і діти. Проте ми не в праві звинувачувати її у холодному розрахунку. Все, що вона зробила за час своєї діяльності, було зроблено для народу Індії, для народу, який звик, щоб ним керувала сильна рука, для людей, які байдуже поставилися б до виборів, до своїх громадянських прав в силу своєї неосвіченості. Тому її вклад в історію людства неможливо оцінити мізерними і буденними рисами характеру. Її по праву називають великою індіанкою.
Л і т е р а т у р а :
Ю.В. Бураков, Г.М.Кипаренко Всесвітня історія. Новітні часи, - К.: Генеза, - 1996р.
І.І. Семашко Сто великих Женин, - М.: Вече, - 2001р.
...