Реферат на тему:

Муссоліні Беніто

Беніто Муссоліні ( -го року - -го року) - з по роки. Він сконцентрував всю владу в своїх руках як провідник (il duce - варіант "фюрера") Фашистської партії та спробував створити Італійську імперію, яка була б у військовому союзі з . Поразка Італії у привела також до втрати влади Муссоліні.

Зміст

Ранні роки

Народився у Предапіо, біля Форлі, в Романьї. Його батько Алессандро був ковалем, мати Роза - шкільною вчителькою. Беніто назвали на честь мексиканського революціонера . Як і його батько, Беніто став переконаним , а пізніше . Великий вплив на нього справили твори . Мав брата Арнальдо, який став визначним теоретиком фашизму

Отримавши у році освіту вчителя початкових класів, року він емігрував в . Не маючи можливості знайти там постійну роботу, був арештований за бродяжництво та депортований. Повернувшись до Італії, пішов до армії. Після декількох сутичок з поліцією у році пішов працювати до газети в містечку .

Бувши депортований з , став у Форлі редактором соціалістичної газети La Lotta di Classe ("Класова боротьба"). У [1910]] році Муссоліні став секретарем місцевого осередку Соціалістичної партії. В цей час його політичні погляди дуже відрізнялися від тих, якими вони стануть пізніше. Він називав себе "антипатріотом". Коли Італія року оголосила війну , його заарештували за .

Народження фашизму

Муссоліні порвав з соціалізмом через їхню позицію щодо неприєднання Італії до , що і стає початком його відходу від пацифістських позицій.

У листопаді -го року він заснував нову газету Il Popolo d'Italia ("Народ Італії") та провійськову групу Fasci d'Azione Rivoluzionaria. Муссоліні сподівався, що війна призведе до розпаду суспільства, і в хаосі він зможе прийти до влади. Термін "" він виводив від слова fasces (іт. fascio) (зв'язка прутів, яку несли перед і яка була символом ). Фашизм став для італійців символом сили та порядку.

Організованим фашизм став року, коли в пройшла зустріч фашистської Fasci de Combattimento (ця дата вважається днем народження італійського фашистського руху, хоча фактична дата заснування - року). Провалившись на виборах року, він пройшов до року, ставши членом правого крила. Фашисти формували озброєні загони, щоб колишніх соратників Муссоліні - соціалістів. Влада рідко коли втручалася. В обмін на підтримку групи промисловців та землевласників Муссоліні надавав підтримку та припинив революційну пропаганду. Коли Джованні Джолітті, Іваное Бономі та Луїджи Факта не змогли зупинити розповсюдження , та після того, як фашисти року організували демонстративний Marcia su Roma (Марш на ), Вітторіо Еммануеле ІІІ запросив Беніто Муссоліні сформувати новий уряд. року Муссоліні став наймолодшим в історії Італії.

Фашистська диктатура

Спочатку він користувався підтримкою парламентських лібералів. З їхньою допомогою він запровадив жорстку та змінив методи так, що протягом - рр. він зміг зібрати в своїх руках диктаторські повноваження та розпустити всі інші партії. Вміло використовуючи свій абсолютний контроль над пресою, він поступово побудував собі імідж "Провідника", людини, яка завжди має рацію та може вирішити всі проблеми та . Італія швидко перетворилася на поліцейську державу. З тими, хто намагався чинити йому опір, як наприклад соціаліст Джакомо Маттеотті, Муссоліні був безжалісний. Але його пропагандистський талант був настільки великим, що опозиції до нього майже не існувало.

У різний час, починаючи з -го року, Муссоліні особисто керував міністерствами внутрішніх справ, зовнішніх справ, колоній, підприємництва, армії та інших військових формувань та суспільних робіт. Іноді в його руках було сконцентровано до семи посад на додачу до прем'єрської. Також він продовжував залишатися головою Фашистської партії (сформованої в році) та озброєної фашистської міліції. Концентрація такої влади в одних руках відбувалася ціною створення надмірно централізованої, неефективної та корумпованої держави.

Під диктаторством Муссоліні систему було практично скасовано. Закони довільно переписувалися. Всі вчителі в школах та університетах мали присягати на вірність фашистському режиму. Муссоліні сам призначав редакторів всіх газет, а кожний журналіст мусив мати сертифікат від фашистської партії, щоб мати можливість працювати за професією. були позбавлені своєї незалежності та були інтегровані в те, що називалося "корпоративною системою". Метою, якої так і не було досягнуто, було помістити кожного італійця в яку-небудь професійну організацію чи "корпорацію", які всі були під державним контролем.

Муссоліні віддячив тим, хто його фінансував, перевівши певну кількість промислових галузей з державної власності у приватну. Але у роках він почав повертатися до протилежної крайності жорсткого державного контролю над промисловістю. Великі кошти йшли на суспільні витрати. Але економіка страждала від його надмірних зусиль зробити Італію . Італії не вистачало ресурсів на надмірну .

Військова агресія

У зовнішній політиці Муссоліні швидко перейшов від пацифістського антиімперіалізму до крайньої форми агресивного націоналізму. Одним із перших прикладів цього було його бомбардування року. Після того він успішно встановив маріонетковий режим в та завоював . Його мрією було зробити "mare nostrum" ("нашим морем").

-го року на конференції у Стрезі він допоміг створити антигітлерівський фронт, щоб захистити незалежність . Але його успішній війні проти Абісінії () чинила опір , і він був змушений шукати союзу з , яка вийшла з Ліги -го року. Його активна інтервенція у --х рр. на боці генерала в Іспанській Громадянській війні виключило будь-яку можливість примирення з та . В результаті цього він мусив змиритися з німецькою анексією Австрії та розділом