План

1. Біографія Юрія Дрогобича.

2. Юрій Дрогобич, як процесор Болонського та Краківського університетів.

3. Друковані видання Юрія Дрогобича.

Список використаної літератури.

ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик.Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр.

У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич.

Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.

Близько 1450 року в сім’ї ремісника з галицького міста Дрогобича народився хлопчик, якого назвали Юрієм. З дитинства Юрко Котермак відрізнявся метикуватістю, а в школі при церкві Святого Юра найбільше цікавився складанням великодніх таблиць і латиною. Саме досконале знання латини стало для юнака-міщанина перепусткою до навчання в європейських університетах.

У ХV столітті, коли жив Котермак, поїздки українців у Європу не були рідкістю – українські студенти відомі в європейських університетах майже з часу їхнього заснування. Тож нічого дивного не було в тому, що 19-літній Юрій, приставши до львівських купців, попрямував по науку в один із найвідоміших університетів тої пори – Краківський Ягеллонський. Зробивши посильний вступний внесок – 1 грош і склавши студентську присягу, Котермак став студентом філософського факультету. Навчався Юрій добре і 1472 року здобув науковий ступінь магістра.

Проте додому Котермак не повернувся. Його шлях проліг до італійського міста Болоньї, університет якого славився своїми видатними медиками й астрономами. Тут Юрій, що взяв собі нове прізвище – за назвою рідного міста – Дрогобич, невдовзі став доктором вільних мистецтв, а дещо пізніше – й медицини.

У Болоньї Юрій Дрогобич зробив блискавичну кар’єру, ставши у 31 рік ректором університету. Водночас він проводив активну наукову роботу. Всього через кілька років після винайдення друкарського верстата світ побачила перша друкована книжка Дрогобича „Прогностична оцінка поточного 1483 року”. В епоху Відродження в європейській філософії панував гуманізм з його особливою увагою до порухів людської душі, й у пошуку їхніх першопричин тогочасні науковці зверталися до впливу небесних світил. Але в надрах астрології народжувалося справжнє наукове знання. Й у дослідженні Дрогобича можна зустріти точно визначений час майбутніх двох місячних затемнень і фаз Місяця впродовж року, метеопрогноз на рік і точно визначені географічні координати Вільнюса, Дрогобича, Львова, інших міст. Усі праці Дрогобича написані вишуканою латиною, містять віршовані вступи.

Через кілька років Дрогобич залишає Болонью й певний час працює при дворах знатних італійських сімейств. Нарешті він переїздить до Кракова, де стає професором астрономії й медицини рідного Ягеллонського університету.

Цікаво, що серед учнів Юрія Дрогобича був і видатний польський астроном Миколай Коперник, який відкрив, що не Сонце рухається навколо Землі, а Земля навколо Сонця. „У Кракові вздержано Сонце, а пущено Землю”, – жартували українські студенти, які принесли на рідну землю ці сенсаційні на той час наукові знання. Водночас Дрогобич займається медичною практикою. При двох королях Польщі він був придворним лікарем.

А найцікавіше, що Юрій Дрогобич, один із найвидатніших європейських учених свого часу, разом з поетом Павлом Русином із Кросна брав участь у підготовці перших друкованих книжок слов’янськими літерами – „Тріодь Посна”, „Тріодь Цвітна”, „Осьмигласник” і „Часословець”. Якщо перші дві були церковнослов’янськими, то остання книжка вийшла майже чистою народною українською мовою.

Помер видатний український учений 4 лютого 1494 року.

Творчість Дрогобича має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Дрогобич високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко "осягнути обшири неба незбагненно великі", пізнати "таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок". У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг.

Найвідоміші з творів Дрогобича — "Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року", "Прогностична оцінка поточного 1483 року", "Трактат з шести розділів про затемнення" (1490) — написані латиною. Праці Д. містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких