5. Втручання автора в дію. Драма і роман. Персонажі в п’єсах англійського драматурга цілком залежні від авторської волі. Їхні характери повністю визначені ідейним завданням. Шоу супроводить вчинки і репліки героїв коментарями та ремарками, а також широко використовує систему передмов і післямов, за допомогою яких владно вривається у дію, скеровує її та надає їй сенсу.

6.Театр і політика. Шоу-новатор усунув бар’єри між театром і політикою, між театром і публіцистикою. Його сатиричні п’єси – грізна зброя в його боротьбі за власні ідеали. Вони також є дуже оригінальними, звичайно ж, парадоксальним засобом пропаганди і агітації.

Шоу був одним із найвеличніших європейських інтелектуалі, який зазнав складної ідейної еволюції. Він був свідком таких історичних подій, як перша і друга світові війни, Жовтневий переворот в Росії, прихід до влади Гітлера, і кожна з них мала жвавий відгук не тільки в театральній творчості Шоу, а й виступах, статтях, інтерв’ю. Він завжди залишався політичним бійцем. Творчість Шоу – розгорнута і всеосяжна панорама інтелектуального й політичного життя Західної Європи та світу протягом першої половини ХХ ст. починаючи з 1900р. і до 30-х років він був найвпливовішим драматургом Великобританії. Унаслідок його діяльності англійський театр пішов зовсім іншим шляхом і знову, як і за часів Шекспіра, став одним із вирішальних чинників розвитку світового театрального мистецтва. Шоу був патріотом своєї землі.

У 1950 році Джордж Бернард Шоу помер.

Література

О.В.Пронкевич. Зарубіжна література. - Київ: “Педагогічна преса”, 1997. - ст. 158 – 172 .