Захоплене чекістами подружжя Луцьких наступної ночі відвезли у Станіслав, а потім - у Київ. Почались довгі дні допитів, а після -суд. Постановою Київського військового трибуналу наш земляк був засуджений до розстрілу. Дружина Юлія Білецька отримала 15 років ув'язнення.

Доля родини Луцьких

Брати Олекси Луцького Іван та Михайло померли у 1944 році від тифу. Поховані на сільському цвинтарі у Боднарові. Сестру Мигдалину "визволителі" вивезли 1947 року в Красноярський край. Заслання вона відбувала зі своєю сім'єю та сином Олекси Богданом.

Повернулася Магда Луцька у рідне село у 1960 році. Коли до неї приїхав син О. Луцького Богдан, совєтська влада не дозволила проживати племіннику в Боднарові та інших села Калуського району.

В даний час Богдан Луцький проживає у місті Тлумачі і є єдиним свідком, якому мама (Юлія Білецька-Луцька, авт.) розповіла про зраду Василя Чижевського.

Із ув'язнення дружина командира Андрієнка вийшла у 1956 році. Працювала Юлія деякий час у лікарні й померла раптово 1958 року.

На старому цвинтарі в Боднарові Калуського району, зусиллями родини і жителів села, 1997 року висипана символічна могила землякові Олексі Луцькому (1908-1945).

Важливі події з історії Боднорова.

1018 р. – польський воєводець Борислав Хоробрий завоював Червенські міста, куди входили й Прикарпаття. (Хоч Боднарева ще не було). Гадки.

1421 р. – перша згадка про Боднарів. 1129 чол. греко-католиків.

1442 р. – друга згадка. Глинянський староста Віндик розбив татар під Боднаровим.

1490-1492 р.р. – повстання на Прикарпатті під проводом Мухи.

1518 р. – запроваджена панщина. Селянам заборонена подавати скарги на феодалів.

1600-1607 р.р. – масові відмови селян Калущини відбувати феодальні повинності.

1624 р. – неврожай, у Боднарові голод.

8.10.1624 р. – в актах громадського і городського суду вказується, що власником землі у Боднарові був Грабя Боднарівський.

1648 р. – визвольна війна. Гнат Височан збудував замок під Боднаровим.

1648 р. – село Височан.

1672 р. – під Бодноровим розбиті рештки орди Селім Герея.

11 вересня 1725 р. – перша згадка про церкву в Боднарові.

1832 р. – у Боднарові відкрито однокласну школу.

1832 р. – у Боднарові побудував член "Руської трійці" Яків Головатий.

9 травня 1848 р. – міністерство внутрішніх справ Австрії дозволило викладання українською мовою в народних школах.

7 вересня 1848 р. – Австрійський цісар затвердив закон про скасування панщини за викуп. 2 третини мали викупити селяни, третину держава.

1848 р. – по Кривулі біля дороги встановили пам'ятний хрест на пам'ять скасування панщини.

1853 р. – школа з церковно-приходської переведена на народну.

1879 р. – І. Франко побував на весіллі у священика с. Бондарів Брилінського (т. 48ст. 159.).

1864 р. – мокрий р., неврожай, голод.

1884 р. – школа в Боднарові стала державною.

1865-1866 р.р. – на Калущині голод (мабуть і Боднарові), тиф, дизентерія, скарлатина, інші хвороби, смертність.

1868 р. – залізниця через Бондарів.

1874 р. – церква в Боднарові розмальована.

12 квітня 1902 р. – засновано товариство "Сокіл".

1906 р. – засновано кооперативу "Згода".

1905 р. – основано нове приміщення школи.

1897 р. – засновано "Просвіта".

29.08.1894 р. – народився Микола Дяченко.

25.03.1910 р. – народився Михайло Дяченко.

1910 р. – народився Олекса Луцький.

1910 р. – церкву оновлено.

1911 р. – створено римо-католицьку парафію (костел 3 церкви збудовано ще 1721 р.).

23 червня 1912 р. – велике народне свято. Освячено новозбудований дім ім.Маркіяна Шашкевича. В домі розміщено "Сільський господар", "Просвіта", "Сокіл", "Райфа земна". На заході присутня хотинська "Січ" з музикою і калуський "Сокіл".

13 квітня 1912 р. – дорогою Калуш – Станіслав проїздив архикнязь король Франц Федронд, майбутній цісар Австро-Угорщини. Була хурделиця, дощ. Вийшли зустрічати з процесією. Був війт села. Співали гімн "Ще не вмерла Україна".

В липні 1914 р. – сурмач і дзвони повідомили, що почалась війна. Серпень 1914 р. - в село вступили російські війська.

1919 р. – через інфекцію діти не відвідували школу.

1919 р. – засновано молочарню.

1928-1929 р.р. – велика повінь, залита долина ріки Лукви.

1928-1929 р.р. – в українській школі навчалось 199 учнів у польській - 37.

1924 р. – заборонено "Січ".

1928 р. – збудовано каплицю на Галицькій.

1932 р. – дитячий садок, керувала Ірина Гриневич.

1935 р. – у садку 30 дітей керує Припхан Яр.

8 серпня 1935 р. - У Підмихайлі святкують 950 р. хрещення України. З

Боднарова їхали підводи і йшли пішки.

1935 рік - "Союз українок".

1937 р. - кредитова "Самопоміч", ХВМ кер. Шпихлірова.

1937 р. - боднарівська шляхта побила Дяченка.

1938 р. - збудовано двоповерховий дім (де школа).

1932 р. - створено кружок "Рідна школа".

Березень 1938 р. - посол з Варшави у Боднарові розмовляв з Луцьким Олексою.

1938 р. - у Боднарові збиралися добровільно збирали гроші на допомогу закарпатській Україні.

1 вересня 1939 р. - почалася німецько-польська війна.

19.09.1939 р. - в село вступили частини Червоної Армії.

У кінці вересня 1939 р. - червоноармійці очолили крамницю "Згода".

У жовтні 1939 р. - в село привезли газету "Радянське Село".

У листопаді 1939 р. – почала діяти школа. Польська школа не відновила роботу директор Луцький (з Комарова).

В грудні 1939 р. – почався обіг валюти - "рублі". Відновила діяльність "Просвіта".

1939