прибув до Петербургу, оселився в Академії Мистецтв, де жив до самої смерті. Одержавши з чималими труднощами дозвіл, Шевченко влітку 1859р. повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. Тут відвідав своїх рідних, декого із знайомих. Мрії про одруження та придбання землі над Дніпром не здійснилися Шевченка втретє заарештували і зобов’язали повернутися до Петербургу. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним наглядом поліції. Помер Шевченко ще зовсім молодим.
У духовній історії України Шевченко посідає виняткове місце. Значення його творчої спадщини для української культури важко переоцінити. Його „Кобзар” започаткував новий етап у розвитку української літератури і мови, а його живописна й граверська творчість стала визначним явищем не тільки українського, а й світового мистецтва.
Поряд із критичними, публіцистичними та науковими працями про життя і творчість Шевченка невпинно з’являються твори на шевченківську тематику в мистецькій літературі, музиці, образотворчому мистецтві.
Під впливом Шевченка формувалось творче обличчя плеяди відомих українських художників В. Орловського, К. Грутовського, М. Пимоненка, С.Васильківського, М. Самокиша, І. Труша та багатьох інших.
Український народ шанує і любить Т. Шевченка. По всьому світі стоять пам’ятники Тараса Шевченка.