Гетьман Іван Мазепа - грамотою, знаходимо про це потвердження в листі самого Гуйссена з дня 8 червня 1707 р...

Реферат - Гетьман Іван Мазепа

грамотою, знаходимо про це потвердження в листі самого Гуйссена з дня 8 червня 1707 р. до цісарського міністра закордонних справ, кн. Шенборна, в якому він зазначуе, що Меншіков негайно вишле до Відня належну суму, як тільки буде готова княжа грамота для Мазепи.28 Дещо більше світла кидає на справу цієї княжої грамоти лист Мазепи до цісаря Иосифа І, який находиться в "Райхсадельсактенамт" - Австрійського Державного Архіву у Відні.26
У цьому без дати, (правдоподібно з 1,707 р.) по-німецьки писаному листі до цісаря, Мазепа згадує на вступі про свої заслуги у війнах проти турків, зокрема про свою участь по стороні "Святої Ліги", яку в 1684 p. зорганізував батько Иосифа І, Леопольд І, проти Оттоманської Порти. Далі Мазепа пише про своє становище та владу, яку він виконує, як гетьман України, і, покликуючись на те, що "Його Цісарський Маєстат" надав княжий титул Меншікову, сподівається, що цісар наділить й його, Мазепу, княжим титулом. З уваги на те, що у нього нема дітей. Мазепа просить наділити княжим титулом також його небожа, Андрія Войнаровського, як його' наслідника.27 Згідно з урядовими замітками на останній сторінці Мазепиного листа, з наказу цісаря та за підписом кн. Шенборна, дня 1 вересня. 1707 р. тільки Мазепі надано титул "Князя св. Римської Імперії", що зазначено також у реєстраційній книзі про надання шляхетських титулів (том XII). На тій же самій сторінці листа Мазепи є дописка "І. Sept. 1707, Nulla expeditio". На нашу думку, ця дописка походить з пізнішого часу, на що вказує інший почерк письма. Ця дописка е доказом, що Мазепі не послано княжої грамоти. Одначе, ЇЇ тепер в Австрійському Державному Архіві немає, хоч 'й там бачив ще в 1887 p. німецький дослідник, M. Грітцнер-Л8 дальша доля її невідома. Але збереглася кольорова копія княжого гербу Мазепи, що її зробив і помістив у своїй статті кн. О. В. Дабижа, нащадок по матері Дмитра Горленка, прилуцького полковника часів Мазепи, російський дипломат, член російської амбасади у Відні.29 Хоча княжий титул міг імпонувати Мазепі, одначе, як це слушно завважує С. Томашівський, гетьман "дивився на цю почесть підозріло, добачуючи в цьому інтригу Меншікова, по пляну": "promoveatur ut amoveatur.''30 Про інтриги Меншікова довідався Мазепа з листа ки. Анни Дольської. У тому листі вона остерігала його перед Меншіковим, який "копає під ним яму і, усунувши його, сам хоче стати гетьманом".81 Мабуть Мазепа був свідомий того, бо коли прочитав цього листа, сказав Пилипові Орликові: "... Я сам добре знаю, що вони задумують робити зо мною та зо всіми вами: мене хочуть задовольнити гідністю князя Римської імперії, всю старшину викорінити, наші міста забрати під свою владу, поставити в них своїх начальників та губернаторів ... іншим разом князь Олаксандер Данилович (Мейшіков) просив у царя для себе Чернігівське князівство, через яке він пробиває собі дорогу до гетьманства".32 У квітні 1707 Р. ПІД час воєнної наради у Жовкві, сам цар повідомив гетьмана про свій намір зреорганізувати козацьку армію, що, по суті, означало скасування самостійного українського війська і ліквідацію Української державності!. Щоби Мазепі "усолодити гірку чашу", цар задумав "уконтентувати" його титулом князя "Св. Римської Імперії". З цією метою у Посольському Приказі сфабрикованолиста до цісаря Иосифа І, що, буцім-то Мазепа сам просить о княжу гідність. Зробивши графологічний аналіз цього листа, м прийшов до висновку, що: 1. підпис Мазепи не є автентичний, коли порівняти з його підписами на інших листах чи документах, що їх опублікував Орест Субтельний й автор цих рядків. 2. Це не є почерк письма Пилипа Орлика, котрий, як канцлер, писав гетьманські листи. 3. Згідно з сьомою статтею т. зв. Коломацьких статей, гетьманові було заборонено спілкуватися з чужинецькими урядами.33 Лист Гуйссена, як тодішнього російського міністра закордонних справ до кн. Шенборна з 8 червня 1707 р. доказує, що його "сфабриковано" в Посольському Приказі. Характерно, що лист підписаний "Йоганнес Мазепа, Його Царського й Маєстату тайний радник і генерал (!), лицар московського ордену св. Андрея, Запорозьких козаків князь і полководець". Як відомо, Мазепа у своїх листах завжди уживав свій титул гетьмана, а не ґене-їїірала, як це можна бачити на факсиміле його листів. Відомо також, що добре поінформований англійський посол у Відні, Пилип Медовс (1626-1717), писав у своєму звіті за 26 грудня 1708 року, що "... свого часу цар вистарався для генерала (!) Мазепи гідність князя св. Римської Імперії як винагороду за його службу в минулому".34 Вже згаданий лист Гуйссена за 8 червня 1707 p. ще більше підтверджує інтригу Меншикова, який не з великої любови до Мазепи старався через Гуйссена приспішити у Відні вислання княжої гідности гетьманові. Отже, раз надана княжа гідність Мазепі зоставалася правосильною без огляду на те, чи йому доручено, чи не доручено його княжу грамоту. Надання княжої гідности Мазепі було в Европі загально відоме. Популярний німецький журнал "Ной ерефнетер гісторішер Більдерзаль" у виданні за 1710 p., згадуючи про Мазепу, писав: "Князь Мазепа, як начальний полководець козаків..."35

ПРИМІТКИ

1 Дата народження-Мазепи ще і досі лишається спірним питанням, одначе дата 20 березня 1639 е найбільше правдоподібна; докладніше про це див. Оглоблин, Гетьман Іван Мааепа та його доба. Записки Наукового Товариства їм. Шевченка, (у дальшому "ЗНТШ"), Ню Йорк-Париж- Торонто 1960, Т. 170, с.

Сторінки: 1 2 3 4