цю мить виявилося й велике народне співчуття, і настільки сильне ремство, що можна було побоюватися повстання... У присутніх людей з народу покотилися сльози, особливо у багатьох з тих воїнів, які прибули сюди, очевидно лише заради нього. Гайдуки, чекаючи будь-чого, стояли з аркебузами напоготові... Відомо, що ця подія викликала в народові велике невдоволення"3. Після страти люди взяли його тіло, пришили до нього голову, поклали останки в зелену труну, яку він сам собі приготував, і віднесли в Успенську церкву. Очевидно, оплакуючи козацького гетьмана, багато українців Львова вперше відчули всю спорідненість з козаками, а зі слів Івана Підкови зрозуміли, кого він захищав і проти кого воював. Так трагічна історія славного гетьмана Івана Підкови вперше знову поєднала галичан з наддніпрянцями.
Драматичну історію Івана Підкови детально відбито також у реляціях з Варшави папських нунціїв Лаурео й Калігарі. Останній, зокрема, пише, що ця страта, вчинена Стефаном Баторієм на догоду туркам, "справила на всіх погане враження"4. Івана Підкову часто згадують і пізніші західноєвропейські історики серед козацьких полководців і гетьманів, уславлений у війнах проти турків, татар і Польщі5. Діяльність Івана Підкови була однією з найгероїчніших сторінок боротьби українського козацтва проти турецько-татарського поневолення. Водночас вона виразно засвідчила, що козацтво, активно діючи на міжнародній арені, починало усвідомлювати себе самостійною силою, непідвладною польському королеві, шукало шляхи для створення власної незалежної держави.
------------------------------------------------------------------
[1] Z kroniki Sarmacyi Europskiej Alexandra Gwagnina z Werony… Krakуw, 1869, s. 229.
[2] Mьller L. Kurze und wдhrhafte Beschreibung welcher massen dieser jetzt regierungen Kцnig in Polen Stephanus... Frankfurt 1585.
[3] (Історія Львова в документах і матеріалах. - Київ, 1986, № 34.
[4] (Россия и Италия, Сборник исторических материалов и исследований..., т. 2. - СПб, 1907, с. 59.
[5] Наливайко Д. Козацька християнська республіка / Запорозька Січ у західноєвропейських літературних пам'ятках. - Київ, 1992, с. 75.