Серед самих борців за ідею безладдя не було єдиної думки відносно анархістського характеру махновського руху. Між Нестором Махно і ідеологами анархії існували серйозні розбіжності, не дивлячись на те, що він, можливо, більше. ніж інші, прагнув до побудови безвладного суспільства.

Біля джерел махновщини не стояло, крім самого Махна і невеликої, організованої в 1917 році ним же, групи гуляй - польських “ братчиків “ з числа місцевих жителів ( Каретніков, Григорій Махно - брат “батько”, Лютий, Марченко і інші ) ніяких інших анархістських груп.1

Ранні роки Нестора Махна

Точна дата народження Нестора Івановичі Махна–26 жовтня 1888 р. Коли у Івана Родіоновича і Євдокії Махно народився п’ятий син, по селу пролетіла чутка, що під час хрещення у священика загорілася ряса ; це означало, що народився “ розбійник, якого світ не бачив “.

Ось що писав про себе сам Нестор Махно в мемуарах : “Батько мій – в минулому кріпак поміщика Мабельського... Більшу частину свого життя він прослужив у того ж поміщика конюхом. Він помер, коли мені було тільки 11 місяців. П’ятеро нас, братів – сиріт, залишились на руках нещасної матері. Дитинство моє пройшло без забав і веселля, засмучене сильними нестатками, поки не піднялись на ноги хлопці і не почали самі на себе заробляти. На восьмому році мама віддала мене в другу Гуляй – Польську початкову школу. Вчився я добре, вчитель мене хвалив, а мати була задоволена моїми успіхами “. Але навчання швидко довелося кинути “, літом я наймався до багатих селян пасти овець або телят.

В 1903 році Махно поступив різноробочим на чавунно – ливарний завод М.Кернера, там існував любительський театральний гурток, а Нестор прагнув стати артистом, щоб смішити людей. Смішити, правда, не вийшло : в 1906 році хвиля першої російської революції дійшла до України і в лічені дні змінила життя провінційного Гуляй - Поля. До 16 років Махно не стикався з політичним світом. Але революція 1905 року сімнадцятирічного юнака наповненого революційним ентузіазмом, готовим на будь-які дії заради визволення трудящих підштовхнула до вступу в ряди анархістів – комуністів і спричинила становлення Нестора Махна з цього моменту непримиренним борцем за соціальну революцію. З цього часу Махно знайшов для себе широке поле діяльності, приймаючи участь в багатьох небезпечних моментах анархічної боротьби.

Початок діяльності

Через деякий час його заарештували за незаконне зберігання пістолета, але через неповноліття відпустили. Будучи членом групи анархістів, він приймав участь в чотирьох пограбуваннях. 27 серпня 1907 року Махно затіяв стрілянину з поліцією і поранив селянина. Його затримали та через деякий час він вийшов на свободу за недоведенням вини. В 1908 році він потрапляє в руки царського суду, який за участь в анархічних товариствах і терористичних актах виносить йому вирок - смертну кару, але через його неповноліття страту замінено безстроковим ув’язненням. Весь термін ув’язнення Махно відбув в Московській центральній пересильній тюрмі (Бутирках ). Незважаючи на жахливість і безнадійність життя в ув’язненні, Махно, тим не менше, спромігся широко використати своє перебування в тюрмі в цілях самоосвіти і проявив при цьому величезну наполегливість. Він вивчав російську граматику, займався математикою, російською літературою, історією культури і політичною економією. Ув’язнення, властиво, було єдиною школою, в якій Махно набув історичні і політичні знання, які потрібні були йому в революційній діяльності. Дев’ять років він просидів у в’язниці. Перебуваючи в ув’язненні, Махно підірвав своє здоров’я, виступаючи проти повного безправ’я особи в тюрмі. Нестор Махно сперечався з тюремним начальством і дуже часто сидів в тюремних карцерах, нажив собі таким чином туберкульоз легенів.

За погану поведінку до останнього дня ув'язнення Нестор Махно пробув закутим по руках і ногах доти, поки повстанням московського пролетаріату не був звільнений 2 березня 1917 року. Після визволення з тюрми Махно зразу ж повертається в Гуляй – Поле, де багаточисельне селянство зустріло його з особливим співчуттям, він був єдиним політичним в’язнем, якого революція повернула додому, і тому відчув на собі доброзичливе відношення селян. Тепер це був не просто молодий, мало підготовлений юнак, а досвідчений борець з сильними вольовими устремліннями і з конкретним планом соціальної боротьби. Незабаром Нестор одружився з селянкою Настею Васецькою, з якою переписувався, сидячи в тюрмі. В них народився син, який незабаром помер, брак розпався. Але Несторові вже було не до сімейного життя : він швидко висунувся в Гуляй – Польське керівництво. В Гуляй – Полі він весь віддається революційній роботі, намагаючись, насамперед, організувати селян свого і навколишніх сіл : створює професійний союз селян – наймитів, організовує трудову комуну і місцеву селянську раду.

У нього було головне завдання – згуртувати і організувати все селянство на стільки міцно, щоб воно могло раз і назавжди вигнати всю “ расу “ поневолювачів і само будувати своє життя.

Зародження комуни

Восени 1917 року Махна вибрали на п’ять громадських посад : головою районного селянського союзу, земельного комітету, професійного союзу металістів і деревообробників і головою Гуляй – Польської ради селян і робітників.

У середині серпня 1917 року, перебуваючи на посаді голови Гуляй – Польської Ради, він зібрав всіх поміщиків і власників району, відібрав у них документи про кількість їхньої землі і інвентаря і зробив точний облік всієї цієї