Тетеря здобув кілька місяців передишки: всі немов чекали, куди поверне новообраний гетьман, а він не відкривав свої карти. Не дуже зрозуміло чому (це завдання для майбутніх дослідників). Може, аналізував і зондував грунт, на кого треба опертися: Варшава, Москва, Стамбул; може, шукав підтримки на Лівобережжі (відомо, що пропонував Сомкові — також одному з "клану Хмельницького", бо сестра наказного гетьмана була дружиною Богдана і матір'ю Юрія Хмельницького — спільні дії, але це було лише 5 січня). Найімовірніше, що Тетеря хотів заграти перед усіма сусідами незалежницькою картою: приєднати Лівобережжя, опираючись на Запорожжя (воно було проти Сомка, але блокувалося разом з росіянами), міняючи, зовнішньо хоча б, орієнтацію на Москву. Таку концепцію ще в середині листопада пропонувало йому Запорожжя. Можливо, тоді Тетеря міг би й розраховувати на переобрання "чорною радою".

Ще в грудні, пишучи до короля, Тетеря заперечував, що його обрали гетьманом — але й тут була подвійна гра: він пропонував себе до булави, підкреслюючи, одночасно, що не зможе вважати себе гетьманом, доки не отримає затвердження короля. Щось трапилося в січні (докладно не відомо, що саме): Тетеря після довгих вагань зважується поставити на Польщу. 21 січня 1663 року листом до короля, переданим через свого посла Гуляницького, врешті повідомляє про обрання, нібито, всупереч його волі. Незважаючи на зовнішню дипломатичну підлеглість, лист не дуже покірний — Тетеря вимагає гарантій для української православної церкви, а в своїх інструкціях козацьким послам поступово відновлює термінологію часів Гадяцької умови, згадуючи про Руське князівство в складі Речі Посполитої (це досить переконливо спростовує думки тих істориків, що дивляться на Тетерю як на гробокопателя Гадяцької умови і вважають — на підставі вірнопідданчих зворотів у листах до короля — Тетерю таким же підніжком Варшави, як Брюховецького — Москви).

Поява Тетері в ролі гетьмана України була все ж великою несподіванкою для польського двору. Чому? Нелегко з'ясувати: його вважали відданим Польщі, однак ще розумним, а може, й зарозумнчм, а тим більше хитрим. Тетеря ж поволі, але послідовно викладав свої плани і вимоги, від здійснення яких ставив у залежність підкорення цілої України, право і лівобережної. Речі Посполитій, а також своє власне пропольське гетьманування (ця остання умова звучала як явний шантаж).

З кількох листів Тетері до короля (ще до їх спільного походу на Лівобережжя), а також його практичної діяльності можна реконструювати ту модель гетьманської України, яку намагався реалізувати Тетеря. На першому плані — соборність, об'єднання Право і Лівобережжя під єдиною владою. Для цього він намагався перетягнути на свій бік Сомка, а коли це не вдалося — почав невеликими відділами переправляти своїх козаків на Лівобережжя, здобуваючи там плацдарми (наприклад, Кременчук); засипав лівобережні міста закликами переходити до короля й до нього. Сподіватися на власні козацькі сили було мало реально. Щоправда, Тетеря зумів зібрати довкола себе гурт однодумців, де була висока старшина: полковники Григорій Лісницький, Михайло Ханенко, Самійло Богданович-Зарудний, Григорій Гуляницький, Остап Гоголь та інші. З'єднав собі козацьку верхівку (але не чернь) і, опираючись на ці дві групи, поставив перед королем кілька вимог: шанувати привілеї та гідність козацтва і гетьмана. Тетеря, за підтримкою козацтва, відіслав королеві назад гетьманські клейноди, обурений тим, що з ними (у березні 1663 р.) приїхав просто королівський гінець Іван Мазепа, а не королівський посол — ситуація була пікантною особливо тому, що клейноди Тетеря мав отримати, по суті, не з ласки короля, а тому, що позичив гроші коронному стражникові Самуїлові Лєщинському (в заставу Лєщинський дав чималий маєток у Польщі); в цьому ж плані треба розглядати вимоги зберігати козацькі свободи, а також звільнити з польського ув'язнення полковника Івана Богуна та велику групу козацької старшини; вирішити церковне питання — відмінити залежність православної ієрархії від римо-католицької, повернути православним церкви, захоплені уніатами, впорядкувати конфлікти в