Р Е Ф Е Р А Т

РЕФЕРАТ

на тему : “Політичний портрет Івана Мазепи”

План:

Участь у Північній війні Щаблі кар’єри

Державна діяльність гетьмана України Івана Мазепи

Участь у Північній війні. Союз Мазепи зі Швецією

1.Щаблі кар’єри

У західноєвропейській літературі Мазепа, завдяки романтичній поезії залишився легендовим героєм, такою самою нереальною появою, як і країна, що його видала: вродливий юнак, напівголий, прив’язаний до розгнузданого дикого коня, що мчить у божевільному розгоні через степову тирсу назустріч таємному призначенню.

Україна була тоді заборолом християнства проти татар і бусурманів, її вольні сини, козаки, останніми лицарями, закоханими в мріях і воєнних пригодах, що нестримно й невпинно перемірювали верхом простір Оттоманської імперії, визволяли невільників і стримували турецькі наїзди. На своїх легких чайках вони глузували собі із тяжких галер і, шугнувши стрілою через Чорне море, появлялися неждано на берегах Константинополя. Українське козацтво було визнане державами - приймало в себе послів від цесаря, від французьких і шведських королів.

Приблизно від 1650 року, Україна із буйної, плодючої країни перемінилася в пустелю. Воєнна хуртовина зруйнувала її, зрівняла з землею сотні міст і сіл, винищила населення. Скрізь горіли костри... догорали... Український народ визнав над собою суверенність польського короля. Це панування він сподівався перенести легко, бо козаки були в той час єдиною силою, що могла охоронити польську державу перед наїздами турків і татар. Польські королі, може, були б пішли на уступки, якби могли були вести самостійну політику. Та вони мали за собою шляхту, хапку на плодючі землі багатої України і римську церкву, що відмовляла козакам права залишатись вірними православній вірі. Коли податкові драчки шляхтичів переходили межі і коли релігійні переслідування ставали нестерпні, тоді український народ бунтувався проти шляхти, а за ним появлялися костри, на яких гинули провідники поневоленого народу - найкращий квіт козацького лицарства.

У замазаній історичній картині тієї метушливої доби Україна була між зростаючою силою Москви та неспокійною Польщею. Богдан Хмельницький пробував скинути із себе шляхетське ярмо, але не міг визволитися від впливів Москви. Мазепа, що жив усе життя ідеєю визволення свого краю та народу, остаточно таки підняв зброю проти Росії. Хмельницький і Мазепа – у цих двох іменах з’ясована вся новіша історія України.

Іван Мазепа – постать на небосхилі української історії чи не найвидатніша, найсуперечливіша. Народився майбутній гетьман у знатній родині, що користувалася великою повагою у Війську Запорозькому. Він дістав освіту.

Провчившись у Київській колегії, Мазепа перейшов до колегії єзуїтів у Варшаві, вступив на службу до польського короля. Це надало йому можливість багато подорожувати країнами Західної Європи, а також виконувати обов’язки королівського посланника до України.

У 1669 році, повернувшись на Правобережжя, Мазепа вступає на службу до гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка. Виконуючи свою першу дипломатичну місію, він потрапляє в полон до запорожців, які видають його гетьманові Лівобережної України Іванові Самойловичу. Тонкий політик, мазепа намагається перетворити потенційно катастрофічну для себе ситуацію на особистий тріумф. Своєю досвідченістю в міжнародних справах, бездоганними манерами він переконує Самойловича зробити його довіреною особою. Ці ж риси допомагають Мазепі встановити контакти з високопоставленими царськими урядовцями.

У 1687 році, коли змістили Самойловича, його наступником було обрано не кого іншого, як Мазепу, підтриманого російськими вельможами.

Що думав старий гетьман по 21 році свого гетьманування, по тому, як була програна Полтавська битва, і він 22 серпня 1709 року умирав на чужині під Ясами – сказати певно ніхто не може, але можна не сумніватися, він скаржив, що не вдалося здійснити найбільшу мрію свого життя – звільнити нещасну Україну з-під самодержавного російського ярма, шукав причину тої поразки, судив себе судом власної совісті, судом власного сумління.

Сьогодні нащадки великого гетьмана, через століття замовчування, забріхування, піддання самого імені ( а що вже казати про діяння) церковній анафемі, прокляттю, можуть покликати цього чоловіка до суду і ... виправдати, і вклонитись низько до землі його світлій святій пам2яті, його величному подвигу в і’2я своєї поруганої землі, зганьбленого, напіввинищеного народу, в ім’я України, вільної і незалежної, рівноправної і рівновеликої серед інших держав, інших народів.

Згадаймо. Коли козаки дали до рук мазепи булаву – Україна лежала в руїнах . доля трагічно відвернулася від новонародженої на Україні козацької держави. З могутньої войовничої сили при Хмельницькому через 20 років по його смерті вона перетворилася на безпорадну жертву внутрішніх чвар, чужоземних вторгнень і поділів.

Мазепа не вільний у своїх діях, він залежний од московських царів, які тримають його у залізних лещатах залежності, кожен його крок, навіть вголос мовлена думка – негайно стають відомими в царському дворі.

Московські царі ведуть в цей час завойовницькі, грабіжницькі війни. І примушують Мазепу, його козаків брати участь у цих кривавих походах. А ще постійні пограбування, побори селян, хліборобів.

І за цих умов Мазепа тихо, непомітно, де хитрощами, де лестощами, а де силою свого розуму, свого багатства відстоює, зберігає свою землю, свій народ, закладає підвалини майбутнього України. Він ширить освіту, культуру – основу основ державності. Людина досвідчена і витончена, Мазепа скеровує значну частину своїх особистих прибутків і прибутків козацької старшини на розвиток релігії та культурних і освітніх установ.

Ревний покровитель православ’я, він будує по всій гетьманщині цілу низку чудових церков, споруджених у пишному стилі, що його часом називають мазепинським, або козацьким бароко. За мазепиного гетьманування Києво-Могилянська академія змогла