РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

“Роксолана – правителька османської імперії”

Українська нація – багата на видатні історичні персоналії, а ще більше – багата на уяву. Інколи українські історики настільки віддаються своїм потягам до української величі та прихованої могутності, що закривають очі на певні факти і даються до історичних фантазій.

Так само стоїть питання і з історичним персонажем – Роксоланою. Стільки домислів і такий малий брак реальних фактів ще й годі пошукати.

Що ж на сьогодні відомо про таку славетну українську героїню як Роксолана.

Роксолана (Гуррем Султан), бл. 1505-61, улюблена дружина османського султана Сулеймана II Кануні (Пишного); під іменем Роксолана згадується в творах сучасників, що дозволяє припускати її походження з України (країни роксоланів). Якщо детальніше говорити про її батьківщину, то деякі історики навіть стверджують точне місце її народження, а саме – м.Рогатин (нині Івано-Франківської обл.).

Проте частина істориків вважає Роксолану італійкою; у XIХ ст. виникла легенда, яка ідентифікує Роксолану з Анастасією, дочкою священика Лісовського з м. Рогатина.

Що ж далі? За переказами, у 1520, під час свого весілля з С.Дропаном, сином львівського купця, була захоплена в полон кримськими татарами і продана до султанського гарему в Стамбулі, де під іменем Роксолани стала дружиною Сулеймана. Далі історики беруться стверджувати, що Роксолана, будучи красивою та собі на гадці, швидко виділилася серед дружин султана і стала його найулюбленішою дружиною. Вроджена привабливість, розум, музичні здібності, в той же час твердість характеру зумовили и винятковий вплив на чоловіка.

Окрім тілесної краси, історики далі беруться домірковувати про її особливий і підступний розум, за допомогою якого Роксолані вдалося не тільки бути частіше при боці султана, а й піддати його своєму впливові настільки, що Роксолана вдалася до безпосереднього впливу на ситуацію в політичному житті Туреччини першої третини XVI ст., зокрема у справах, що стосувалися України.

Історики стверджують, що Роксолана далеко не обмежувалася впливом на свого могутнього чоловіка – султана. Є зафіксовані факти про те, що Роксолана листувалася з правителями сусідніх держав (Польщі, Венеції, Персії). У такий спосіб вона спромоглася, як жінка, не тільки свого визнання, як персони, яка вимагає поваги до свого чола, але й до жіночої статі взагалі, що для мусульманських країн – факт неймовірний.

Якщо Роксолана і була насправді, то її європейський підхід допомагав їй у тому, що народивши сина і виховавши його, вона спромоглася шляхом інтриг і змов зробити його наслідником престола, хоча у султана він був не єдиним сином. Відомо також, що син Роксолани – Селім ІІ був великим п’яницею і в народі за ним закріпилася назва Селім ІІ П'яний.

Але зараз не стільки про сина Роксолани, скільки про неї саму. Історики просто підносять Роксолану до неймовірних висот, приписуючи їй такій набір рис, як протегування ренесансним напрямкам у туретському мистецтві, уславилася добродійністю. Дехто стверджує, що й сама Роксолана писала вірші, вела щось на зразок щоденника. Музичні здібності також були чималі й допомагали чарувати оточуючих.

Іменем Роксолани - Гуррем Султан - названо район Авлет-базару та низку архітектурних пам'яток Стамбула. Образ Роксолани відображений у численних творах мистецтва.  

Але чи все так гарно, як стверджують деякі історики. І чи дійсно Роксолана, отримавши певну роль в Османській імперії була тою патріоткою, яка тільки й думал, як допомогти далекій Україні своєю владою і впливом на султана?

Думка тут різниться. По-перше, якщо Роксолана і була дійсно українкою за походженням, то чи настільки вона залишалася нею, перебуваючи багато років на чужині? Адже Роксолана, не могла б мати такого впливу в Османській імперії, коли б не змінила свою релігійну віру, коли б не стала на сторону мусульман.

По-друге, навіть припускаючи те, що Роксолана підігрувала інтересам оточуючого її середовища, у неї чимало було в подальшому змоги повернутися у той чи інший спосіб на рідну землю, без особливих проблем. Адже її вплив на певні політичні кола був досить вагомим.

Чи не варто зізнатися нам, україцям в тому, що Роксолана була в першу чергу жінкою, яка вміла зачаровувати, вміла схиляти на свій бік чоловічу стать, і цікавилася скоріше власними дітьми, ніж політичною ситуацією в Україні.

Підносячи постать Роксолани у роль великомучениці, яка змушена була кривити своєю душею, підігруючи султанові, більше того – віддавати своє тіло в наругу мусульманському світові, заради того, щоб Україні і українцям жилося легше, чи не займаємося усі ми, в першу чергу і історики, і митці самообманом? Більше того, дешеві постановки, які обігрують тему Роксолани, як владарки Османської імперії, чи не забирають вони від нас ту справжню Роксолану, яка могла дійсно бути українкою і щось робити для прославлення української історичної постаті?

Точно відомо те, що намагаючись зробити спадкоємцем турецького престолу свого сина Селіма, Роксоалана вела таємні палацові інтриги. Але невдача задумів Роксолани (син не виправдав її сподівань) зламала її здоров'я і прискорила смерть.

Що ж саме зробила Роксолана для України своїм впливом?

Тут знову можна вдаватися в здогадки. Одні історики доводять, що Роксолана допомагала викуповувати з неволі своїх побратимів і намагалася влаштувати їх на легкі роботи, або й переправити назад на Україну. Інші історики доводять, що крім цього Роксолана у своїх переписках з відомими політиками того часу домагалася підтримки для України та її уряду. Впливаючи на чоловіка, вона відвертала увагу його від українських земель, або вмовляла впливати