Сміливо і впевнено боротися за Тараса Шевченка почала коломийська громада аж у березні 1989 року. Велика заслуга в цьому належала культурологічному товариству «Поступ», яке очолює колишній викладач педучилища Ярослав Полатайчук. Афіші-запрошення на урочистості в Шевченківські дні, як свого часу Білоусові оголошення, хтось уночі позривав. Цього разу, ясна річ, не польські шовіністи.

І все ж 9 березня 1989 року громадськість міста вперше за комуністичної доби організувала урочистий похід до парку імені Тараса Шевченка (тепер Студентський парк). Для цього «поступовці» підготували вінок, прикрашений синьо-жовтою стрічкою, яку змушені були зняти. Майже тисяча осіб зібралися біля Народного дому й о 17 годині вирушили до парку площею Тараса Шевченка. Старо-міською вулицею. Вінок, не без хвилювання, несли «поступовці», сьогодні депутати міської Ради — правник Василь Юращук і маляр Степан Андріїшин. Біля погруддя поета вперше читали вірші, співали пісні на слова Кобзаря

Увечері в переповненій залі теперішнього драмтеатру відбувся святковий концерт.

Наступного дня коломийці вирушили до пам’ятника Кобзареві в Шепарівцях.

Того ж року виникають перші осередки Товариства української мови імені Тараса Шевченка на заводі “Коломиясільмаш”, у педагогічному училищі, центральній районній лікарні, Загайпільській сірчаній копальні, технікумі механічної обробки деревини, селі Воскресіннях, загайпільському дитячому садку “Сонечко”.

Ще одна подія підтвердила повагу коломийців до Великого Кобзаря — заснування 17 березня 1990 року у школі №5, названій його ім'ям, кімнати-музею Тараса Шевченка. У мистецьки оформленому залі кількасот експонатів, серед них — оригінальні коломийські листівки на Шевченківську тематику, видання творів Кобзаря до 1939 року, фотографія учнів школи, заснованої 1900 року.

На відкриття шкільного музею приїхали народний депутат України від Коломийського виборчого округу, лауреати Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка поет Степан Пушик та відома килимарниця з Шешорів Ганна Василащук.

Рада школи (директор Любомир Юрчишин) вирішила вважати 9 березня щороку, тобто день народження Кобзаря, вихідним для учнів і вчителів.

Від 1989 року в Коломийському районі проведено чимало заходів, присвячених роковинам Кобзаря, а в музеї народного мистецтва Гуцульщини влаштовано святкову виставку, на якій експонувалася Шевченкіана з приватної колекції Ярослава Полатайчука та з фондів музею. В будинках тутешнього люду постійно на стінах висять вирізьблені, вишиті, намальовані, вилиті портрети поета. У такий спосіб народ засвідчує свою любов і повагу до духовного провідника нації, сина Григорія Шевченка і Катерини Бойко.