Через відсутність зв’язку з основним підпільним міськкомом КП(б)У також приступив до роботи запасний підпільний міськком КП(б)У в складі секретаря С. Г. Бруза, заступника секретаря П. Т. Громико, членів В. І. Артамонова і Г. С. Подшивалової, який з грудня 1941 року після встановлення зв’язку з основним підпільним міськкомом КП(б)У активно допомагав йому в роботі.

З поверненням в жовтні 1941 року секретаря Київського міськкому КП(б)У по кадрах тов. К. П. Івкіна склад підпільного міськкому КП(б)У було поповнено товаришами Ф. Ф. Ревуцьким (бувший інструктор міськкому КП(б)У), Ф. Д. Зубковим (бувший директор цегельного заводу), С. А. Пащенком ( бувший начальник цеху КПВРЗ). Секретарем підпільного міськкому КП(б)У було обрано тов. К. П. Івкіна. В лютому 1942 року до складу підпільного міськкому КП(б)У було додатково введено Г. І. Кулика (бувш. інструктор КП(б)У) і І. Р. Кучеренка (бувший секретар міськкому ЛКСМУ), який згодом став зрадником.

В зв’язку з масовими арештами, загибеллю великої кількості підпільних робітників і припиненням роботи шести підпільних райкомів КП(б)У і ряду організацій підпільний міськком КП(б)У в жовтні 1941 року посилено розпочав підбір і залучення до активної роботи нових кадрів підпільних робітників з партійних і непартійних більшовиків, які залишились на окупованій території.

8

В умовах переслідувань, жорстокого терору, відсутності матеріально-технічної бази підпільний міськком КП(б)У під керівництвом товаришів Івкіна і Хохлова з листопада 1941 року розгорнув підпільну роботу, створив актив підпільних робітників при міськкомі в кількості 126 чоловік, з них комуністів 47, позапартійних 66, комсомольців 13, організував нові підпільні райкоми КП(б)У – Печерський, Московський, Шевченківський, Радянський, Ленінський, Дарницький та підпільні райкоми ЛКСМУ, створив 18 підпільних партійних організацій і груп, якими систематично керував і практична допомагав в роботі.

Підпільний міськком КП(б)У встановив 40 конспіративних і явочних квартир, організував підпільні примітивні друкарні.

З метою встановлення зв’язку з „Великою землею” та одержання правдивої інформації про стан на фронтах Вітчизняної війни було встановлено до 10 радіоприймачів, через які приймались зведення Радінформбюро і інша інформація.

Підпільний міськком КП(б)У випустив великим тиражем антифашистські листівки і зведення Радінформбюро, які розповсюджувались через підпільні райкоми, а також через актив робітників.

При підпільному міськкомі КП(б)У під керівництвом тов. Кудряшова діяла винищувально-підривна організація, яка провадила диверсії на залізничному транспорті, підприємствах, винищувала німецьких солдат, офіцерів, німецько-українських націоналістів. Активну участь в цій організації брали товариші Ревуцький (член підпільного міськкому), Левицький, Сікорський, Пащенко (член Залізничного підпільного райкому КП(б)У) та комсомолка Таня Маркус.

Підпільним міськкомом були чотири рази надіслані зв’язківці через лінію фронту в ЦК КП(б)У з матеріалами про стан роботи Київської підпільної організації. Зв’язківці товариші Козак Олександр й Гурська Марія виконали завдання – перейшли лінію фронту і доставили матеріали

9

секретарю ЦК КП(б)У тов. Коротченку, а потім повернулись назад з вказівками ЦК КП(б)У. В свою чергу ЦК КП(б)У були надіслані до підпільного міськкому КП(б)У зв’язківці товариші Майоров, Левченко, Шейко, Сиромятникова, Родіна. Таким чином, був встановлений постійний зв’язок з ЦК КП(б)У.

За рішенням підпільного міськкому КП(б)У було утворено штаб на чолі з тов. Кудряшовим В. І. По підготовці бойових резервів для партизанських загонів. Штаб організував бойові групи в районах Київської, Житомирської, Чернігівської областей під керівництвом тов. Дивоніна К. М., до яких через підпільну групу тов. Сороки Н. А., яка діяла на Наводницькому мосту, надсилались звільнені нею військовополонені, колишні бійці і офіцери Червоної Армії, направлялось багато зброї, боєприпасів. Бойові групи Дивоніна стали ядром організації трьох партизанських загонів з’єднання ім. М. С. Хрущова...(1)

Проте, незважаючи на труднощі і втрати, учасники антифашистського підпілля Київщини продовжували боротьбу проти окупантів. У кінці жовтня 1941 року на квартирі В. Г. Хохлова відбулося засідання Київського підпільного міськкому партії, на якому секретарем було обрано К. П. Івкіна. До складу міськкому увійшли Д. Ф. Зубков, Г. І. Кулік, С. А. Пащенко, Ф. Ф. Ревуцький. У результаті напруженої боротьби міськкому протягом листопада-грудня 1941 року було знову створено 7 підпільних райкомів партії. Не припиняли своєї діяльності Залізничний та Сталінський райкоми КП(б)У.

Підпільники проводили активну діяльність мобілізуючи населення на боротьбу проти німецько-фашистських окупантів. Вони влаштовували диверсії на господарських і військових об’єктах, на транспорті, знищували гітлерівців та їх прибічників, звільняли військовополонених та допомогли їм дістатись до партизанських загонів, проводили агітаційно-пропагандистську

1. Витяг з протоколу засідання бюро київського міськкому КП(б)У від 5 липня 1946 р. Про затвердження звіту Київського підпільного міськкому КП(б)У.

10

роботу серед населення. Диверсії на заводі „Більшовик” були організовані і виконані групою В. Г. Хохлова.

Важливе значення надавали підпільники Київщини веденню агітаційної роботи серед населення. Вони повідомляли про становище на фронтах війни, працю трудівників радянського тилу, закликали трудящих зірвати економічні і політичні заходи загарбників, ухилятися від виконання розпоряджень окупаційної адміністрації. В агітаційній роботі підпільники використовували як усне, так і друковане слово. Серед населення поширювались листівки і газети, які виготовлялися в радянському тилу.

Тематика листівок:

Наша Москва;

Партизан Михась;

Дівчатам України (вірш В. Сосюри);

Не пускайте німців до фронту;

Життя радянської молоді;

До молоді, яка вступає в поліцію;

Дівчатам, котрі вийшли заміж;

Молодь України до бою! (О. Довженко);

Як підпалити німецький танк...

З часом рукописну й друковану продукцію виготовляли й самі підпільники. У листопаді 1941 року підпільними організаціями було створено примітивну друкарню, яка мала ротатор і склограф. А на початку 1942 року була створена ще одна друкарня.

Таким чином,