РПаЎ±б>юяLMюяяяKяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяЬҐhcаeЂ2†Ї•2ѓ”ђ”ђђ”ђ”ђ”ђ”ђ”¤”¤”¤”¤”¤”¤”®”"¤”Т”KДДДДДДДДДҔҔҔҔҔҔ•Xu•:Т”ђ”Р”DEДДДДҔДђ”ђ”ДДДДДДђ”Р”ђ”ДДр;аЭJ¦И¤”¤”ђ”ђ”ђ”ђ”ДДДДРеферат на тему:СтолипінПЛАНПолітична кар’єра Столипіна.Столипін і Дума.Столипінська реформа.Знищення общини і розвиток приватної власності.Селянський банк.Переселення селян.Кооперативний рух.Агрокультурні заходи.Зрушення в сільському господарстві. Столпінська аграрна реформа.Результати реформи.Причини невдачі реформи.Список літератури.Політична кар'єра Столипіна. Службовий шлях, пророблений Столипіним у провінції, був звичайним, що не відрізняється від кар'єри інших чиновників, що стали губернаторами. Трапляючись із стародавнього дворянського роду, Столипін, закінчивши Виленську гімназію, поступає на фізико-математичний факультет Петербурзького університету. Після його закінчення служить у міністерстві державного майна, але через рік переводиться в МВС предводителем дворян у Ковенську губернію. Такому призначенню Столипін був радий. Багато спілкуючись із селянами, він розумів їхні говори: про землю, про ведення господарства. Його дочка писала: "Мій батько любив сільське господарство…"... Через 10 років Столипін призначається ковенським губернатором. У 1902 році - гроднецьким губернатором. У 1902 році Столипін бере участь у нараді про розвиток сільськогосподарської промисловості, де він висловився за знищення общинної черезполосиці і розселення по хуторах. Ця позиція була висловлена пізніше в 1906 році й у комбінації з іншими нововведеннями була прийнята як "Столипінська реформа". У березні 1903 року П. А. Столипіна призначають губернатором у більш важливу саратовську губернію. Тут і застала його перша революція, для придушення якої він застосував весь арсенал засобів - від прямого звертання до народу до розправи за допомогою козаків. У квітні 1906 року Столипін призначається міністром внутрішніх справ, хоча і не очікував такого призначення. Боротьба з революцією лягає на його плечі. А 24 серпня 1906 року опубліковується урядова програма, що містить дві частини: репресивну ( методи боротьби з революцією, аж до створення військово-польових судів) і реформістської, що є, по своїй суті, аграрною реформою. Столипін і Дума. П.А.Столипін прийшов до влади в переломний момент, коли в правлячих колах відбувався перегляд політичного курсу. Новий курс являв собою спробу царизму зміцнити свою соціальну опору, розхитану революцією, зробивши ставку на селянство. Столипіну було довірено забезпечити співжиття необмеженої влади самодержавства з народним "представництвом", тобто Думою. Обрана перша Дума виявилася наполовину лівою, а її центром стали кадети з програмою примусової відчуженості - аграрного курсу, відкиненого царем. Це було перше протиріччя. Друге виявилися ще більш серйозним: трудовики і селяни відкинули свій власний проект 104-х, зміст якого зводилося до конфіскації поміщечих земель і націоналізації всієї землі. Дума була приречена і 8 липня 1906 року була розпущена. Друга Дума початку свою роботу 20 лютого 1907 року, уже 6 березня Столипін виступив перед ній з урядовою програмою реформ, і дав зрозуміти, що режим не має наміру ділитися своєю владою з "народним представництвом". 10 березня Столипін виступив із викладом урядової концепції вирішення аграрного питання. У цей час у Думі йшли дебати по двох питаннях: аграрна політика і прийняття надзвичайних заходів проти революціонерів . Уряд вимагав осуду революційного тероризму, але більшість депутатів відмовилися це зробити. Більш того, 17 травня Дума проголосувала проти "незаконних дій поліції". Сумніву не було, що друга Дума незабаром припинить своє існування. Не було тільки приводу: його шукали і незабаром знайшли. За допомогою двох провокаторів було зістряпане обвинувачення соціал-демократичної фракції другої Думи в підготовці її військової змови. Маніфестом 3 червня 1907 року друга Дума була розпущена. Акт 3 червня був справедливо названий державним переворотом, він був зроблений у порушення маніфесту 17 жовтня 1905 року й основних законів 1906 року, відповідно до котрих жодний закон не міг бути прийнятий без санкції Державної Думи. Позбувшись від опозиційної думи, Столипін тепер міг проводити політику авторитарну і консервативну, засновану на твердій рішучості обновити країну і зміцнити владу. Для цього грунт був підготовлений новим виборчим законом. Думський довідник 1916 року показує таку картину: дворяни, що складають, по перепису 1897 року, менше 1 % неселення, одержали в III думі 43 відсотка від загального числа, тобто 66 місць, приблизно 15 % місць одержали поміщики. Особи ліберальних професій 84 (біля 20%), торговці 36 (7,5%), священики і місіонери одержали 44 місця (біля 10% ) від загального числа. Робітники і ремісники одержали усього 11 місць. Новий виборчий закон, обнародуваний також 3 червня 1907 року, робив відверту ставку на поміщиків і крупну буржуазію. З цією метою закон різко збільшував від курії землевласників, що одержали 50 % місць. Дуже спритний хід був зроблений урядом проти кадетів на користь октябристів: міська курія була розділена на два розряди на основі майнового цензу. У треті Державної Думі зібралося дві більшості. При голосуванні за явно консервативні проекти фракція октябристів (154 депутата) голосувала разом із фракціями правих і націоналістів (147 депутатів), а при голосуванні за проекти реформ буржуазного характеру ті ж октябристи об'єднувалися з кадетами і фракціями, що примикали до них. Існування двох блоків у Думі дозволяло Столипін проводити політику лавірування між поміщиками і крупною буржуазією. Створення третьочервневої системи, що уособлювала третя Дума, поряд з аграрною реформою було другим кроком перетворення Росії в буржуазну монархію (першим кроком була реформа 1861 року). Соціально-політичний зміст зводиться до того, що Дума "селянська" перетворилася в Думу "панську". 16 листопада 1907 року, через два тижні після початку роботи третьої Думи, Столипін виступив перед ній з урядовою декларацією. Першою й основною задачею уряду є не "реформи",