РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Вишневецький – як великий син козацької України

Вишневецький був людиною православної віри, володів численними маєтками у Кременецькому повіті : Підгайцями , Окимнами, Кумнином, Лопушкою та ін.,мав трьох братів --- Андрія, Костянтина й Сигізмунда --- і вперше згадується під 1550 роком, коли польський уряд призначив його на посаду черкаського й канівського старости. Та керуючи цими містами , князь, хоча й задоволений цим разом із короля, лишився невдоволеним власним становищем : душа його жадала воєнної слави й ратних битв. Тоді у князя виникла велика думка: знищити всю ногайсько-кримську орду татар і, якщо можна, оволодіти чорноморським узбережжям. Ця смілива думка була першим кроком на шляху до вигнання турків з Європи, до якого наприкінці 16 століття прийшло багато політиків у Західній Європі і який у другій половині 18 століття виконував князь Григорій Потьомкін. Свій план Дмитро Вишневецький послідовно намагався здійснювати й відкрито висловив його 1556 року. Він знайшов собі союзників, російських козаків дяка Ржевського й запорізьких козаків отаманів Млинського й Михайла Єськовича, і разом із власними трьома сотнями черкасько-канівських козаків ходив проти татар і турків під Іслам- Кермен, Волам – Кермен і Очаків. Вдало повоювавши з ворогами християнської віри в їх власній землі, Дмитро Вишневецький згодом відпустив на острів Хортицю, розраховуючи здійснювати звідси постійні набіги на мусульман. Для цього він влаштував тут “город”. Цей “город” і послужив для запорізьких козаків прототипом Січі. Невідомо, чи запорізькі козаки справді називали город Вишневецького Січчю, але близька до даної події людина, посол германського імператора Рудольфа другого Еріх Лясота, котрий проїжджав поблизу Хортиці 1594р., свідчить, що це був “Замок”, зруйнований згодом татарими й турками. Укріпившися “городом” на острові Хортиці, Дмитро Вишневецький десь у той час знову відійшов від польського короля і в травні 1557 року писав російському цареві Івану Грозному, що до нього на острів Хортицю приходив кримський хан Давлет-Гірей із сином і з багатьма кримцями, затято бився з князем двадцять чотири дні; але божим милосердям, іменем і щастям царя, володаря й великого князя, він, Вишневецький, відбився від хана, побив у нього навіть багатьох кращих людей, отож хан пішов від Вишневецького “с великим соромом”, і такий знесилений цією поразкою, що Вишневецький відібрав у кримчаків багато кочовищ. У вересні 1557 року Вишневецький через свого посланця Михайла Єськовича висловив своє бажання перейти в підданство до московського царя, повідомив Івана Грозного про влаштування на Дніпрі, ”на Кортицькому острові города, навпроти Кінських Вод, біля кримських кочовищ”. Того ж року Вишневецький повторно сповіщав царя, що він прийняв від нього на острові Хортиці боярських дітей Андрія Щепотьєва, Нечая Ртищева й Михайла Єськовича, отримав охоронну грамоту, царське жалування і згоду прийняти князя у російське підданство, а на закінчення повідомляв, що він знову задумав похід проти мусульман під Аслам- Кермен. Відправивши до царя Андрія Щепотьєва, Нечая Ртищева, Семена Жижемського й Михайла Єськовича, Дмитро Вишневецький просив через своїх посланців дозволити йому цей новий похід на одвічних ворогів віри Христової. Однак поки від царя прийшов дозвіл на цей похід, хан сам випередив князя: у жовтні1550 року Давлет-Гірей несподівано підступив до острова Хортиці з великою кількістю людей турецького султана й волоського господаря, обліг “город”Вишневецького та запорізьких козаків, які були з ним. Вишневецький і цього разу довго відбивався від мусульман, але врешті, не маючи продовольства для своїх коней і людей, залишив Хортицю і відійшов у Черкаси й Канів, а звідти подався в Москву. З Москви того ж 1558 року разом із кабардинським мурзою Канкликом Конуковим, власним братом, отаманами ,соцькими й стрільцями Вишневецький відплив на судні в Астрахань, з Астрахані до черкесів у Кабарду. Тут було йому наказано збирати рать і йти повз Азов на Дніпро, на Дніпрі стояти і спостерігати за кримським ханом “скільки бог поможе”. Виконуючи царський наказ, Вишневецький спочатку зупинився під перекопом; не зустрівши тут жодного ворога, перейшов до таванської переправи ; простоявши марно на переправі три дні, Вишневецький піднявся звідси на острів Хортицюі тут з”єднався з дяком Ржевським і його ратниками.Зустрівши Ржевськоговище порогів, Вишневецький звелів йому залишити всі коші з припасами на острові Хортиці, відібрав кращих людей з його раті--- невеличку кількість боярських дітей, козаків та стрільців ,а решту відіслав у Москву, і далі з відбірним військом пішов “літувати” в Аслам –Кермен, звідки хотів захопити турецькі міста Перекоп і Козлів. Кримський хан , зрозумівши наміри Вишневецького, відійшов у глиб півострова за Перекоп, цар Іван Грозний відрядив до Вишневецького посла з жалуванням і через нього ж наказав князеві залишити на Дніпрі Ширяя Кобякова, дяка Ржевського й Андрія Щепотьєва з небагатьма боярськими дітьми, стрільцями й козаками Данила Чулкова і Юрія Булгакова, а самому їхати до Москви. Князь скорився волі царя; але за два роки він знову опинився на Дніпрі поблизу острова Хортиці, звідки, зв”язавшися з польським королем ,удруге перейшов до нього на службу; з його від’їздом та наступною вельми трагічною смертю історія Хортицької Січі надовго припинилася.

Отже, Дмитро Вишневецький, звідси князь Вишневецький вів боротьбу з татарами, але згодом татари великою силою напали на нього і Січ зруйнували. Князь зі своїм військом перенісся на інше місце і ще багато літ воював з невірними; врешті